Ксенофобія чи прорахунки політиків?

Другий тиждень поспіль повідомлення про Хемніц не сходять зі стрічок новин світових медіа. І хоча такі запеклі заворушення, як минулого тижня, в місті поки що не повторювалися, ЗМІ пишуть про те, як жителі Хемніца оговтуються від масових протестів і сутичок та рішуче виступають проти хвилі ксенофобії і расизму.

Варто нагадати, що приводом для масових виступів, що сколихнули Хемніц і всю Німеччину, стало вбивство 25 серпня, ймовірно, двома мігрантами, під час масової бійки 35-річного німця. ЗМІ одразу написали про те, що підозрювані у вчиненні злочину є вихідцями з Іраку та Сирії. Втім, наразі походження підозрюваних іще не встановлено достеменно, і поліція розшукує третього, можливо, причетного до вбивства.

Після трагічних подій на початку минулого тижня в місті відбулися протести. ЗМІ повідомляли про зіткнення праворадикальних мітингувальників та лівих,  а також сутички з поліцією, напади на мігрантів, масові заворушення, використання демонстрантами забороненого в Німеччині нацистського вітання. Виступи відбувалися й протягом тижня. А минулими вихідними в Хемніці відбулися одразу дві протилежні акції: одна — спрямована проти ксенофобії, до участі в якій закликали 70 громадських організацій і партій, друга — організована правопопулістською партією «Альтернатива для Німеччини», рухом Pegida та місцевою організацією Pro Chemniz. Щоб уникнути зіткнень, у місто стягнули додаткові підрозділи поліції та скасували футбольний матч у Дрездені, щоб розвантажити правоохоронців. Протести закінчилися травмуванням 18 людей. А днями під гаслом «Нас більше» в Хемніці відбувся концерт проти расизму та ксенофобії, який відвідало від 50 до 65 тисяч людей. Організатори заходу прагнули показати, що «в Хемніці немає місця для нацистів», пише Independent.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель засудила вбивство 35-річного німця, проте водночас наголосила, що «жорстокі протести», які послідували за цим, є неприйнятними. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас в інтерв’ю Bild am Sonntag назвав ганьбою те, що праві радикали демонстрували нацистське вітання та наголосив на важливості подолати апатію щодо боротьби з расизмом. Міністр закордонних справ Герст Зеегофер наголосив: нічого не може виправдати заклики до насилля в Хемніці.

«ЛЮДИ ВИМАГАЮТЬ ЕФЕКТИВНІШЕ РЕАГУВАТИ НА ЗЛОЧИНИ, ВЧИНЕНІ ІММІГРАНТАМИ»

«День» розпочав розмову з професором з німецьких та європейських студій, НАУКМА Андре ХАРТЕЛЕМ із запитання, чому насправді в Хемніці виникли мітинги та масові заворушення правих радикалів і що демонструє ця ситуація:

— Це нова ситуація, оскільки вперше антиімміграційний мітинг зібрав кілька тисяч людей одразу, поєднавши організованих радикалів і звичайних, дуже наляканих громадян. Демонстрації також переросли в щось на кшталт погромів, коли праві радикали та неонацисти переслідували на вулицях іммігрантів і демонстрантів лівих поглядів.

Ключовою причиною цього є те, наскільки швидко Німеччина, особливо її східна частина, змінилася після початку міграційної кризи і те, яким чином уряд повідомляв про її розв’язання. На сході Німеччини іноземців не знали до 1990 року і навіть після цього їхня присутність була рідкісним феноменом. Сьогодні люди приголомшені присутністю на вулицях молодих арабських чоловіків, новими формами злочинів, зміною місцевої культури тощо. Вони не почуваються в безпеці і кажуть, що їх ніколи не запитували про те, чи хочуть вони, щоб їхня батьківщина змінилася настільки сильно.

— Усе частіше лунають припущення, що міграційна політика канцлера Меркель була неправильною. Нещодавно міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні сказав, що Меркель «недооцінила ризик соціальних конфліктів». Що ви думаєте про це? Чи могли помилки в міграційній політиці стати однією з причин заворушень у Хемніці?

— Так, це має відношення до державної політики. Попри необхідність (чи просто неминучість) відкрити кордони 2015 року, уряд на всіх рівнях недооцінив витрати на інтеграцію та її труднощі. Меркель нині критикують за гасло «ми впораємося з цим», адже вона не пояснила, яким чином, і не підготувала суспільство до всіх труднощів. Необхідні реформи (наприклад, висилка нелегальних іммігрантів) також відбуваються дуже повільно. Багато людей справді думають, що відкриттю кордонів для такої великої кількості біженців мали передувати суспільні обговорення чи навіть референдум. Спосіб, у який це було зроблено, багатьом здається недемократичним.

— А в чому полягає небезпека активізації праворадикальних рухів у Німеччині?

— Небезпека полягає в тому, що такі елементи зможуть становити опозицію курсу Меркель та запропонувати антисистемну альтернативу. Їхні дії стануть нормальними, а насильство здаватиметься законною відповіддю на проблеми, з якими зустрічається країна. Вони дуже добре організовані та зв’язані в масштабах країни, і можуть розвинутися в неконтрольовану силу. В Хемніці вони могли зробити те, що робили нацисти: поставити під питання монополію держави через засоби насильства і з цієї причини створюють враження, що існує навіть більша причина для страху громадян — а страх вони обіцяють подолати лише в кінці. Це замкнуте коло.

— Чого очікувати далі? До чого можуть призвести заворушення?

— На даний момент суспільство в цілому шоковане подіями. Як зазвичай у таких ситуаціях ті, хто представляють більшість, намагаються організовувати концерти та демонстрації, які показують, що більшість думає інакше, ніж радикали. Проте необхідно робити більше. Багатьом звичайним громадянам не подобається, коли ліберальні політики та академіки (більшість із яких живуть не на сході і не там, де скупчуються іммігранти) кажуть їм, як тлумачити події. Вони хочуть, щоб політики сприймали їхні занепокоєння (щодо безпеки, німецьких цінностей, почуття себе вдома) серйозно та ефективніше реагували на злочини, вчинені іммігрантами тощо. Це буде непросто, тому що ситуація дуже напружена і в ній домінує ірраціональний дискурс та емоції. Злочин, як у Хемніці, навіть якщо це дуже ізольований інцидент, впливає на думки людей набагато більше, ніж багато правильних політичних пропозицій.

— Як ви прокоментуєте реакцію німецької влади на ці події?

— Багато німецьких політиків усе ще не розуміють природи подій. Вони дуже далекі від місцевої реальності людей та їхнього способу мислення. Наприклад, закликаючи людей об’єднатися проти правих радикалів такі, як пан Маас, створюють небезпеку. Вона полягає в тому, що люди, налякані подіями, як у Хемніці, скажуть, що політики нічого не зрозуміли: «вони досі турбуються лише про власну моральність та іноземців, але не про наші занепокоєння». А між Меркель та Зеєгофером є очевидні протиріччя. Він ніколи не поділяв її підходу та сьогодні може почуватися задоволеним подіями.