Лібуше БЕНЕШОВА: «Проблема нелегального працевлаштування повинна вирішуватися. Але не візовим режимом»
Економічні досягнення Чеської Республіки останнього десятиріччя можуть стати предметом заздрощів багатьох держав, які намагаються сформувати у своїй країні ринкові відносини. Україна зовсім не виняток. Процес приватизації в чехів приносить постійні прибутки. Як наслідок, із року в рік спотерігається зростання прямих інвестицій у чеські підприємства: торік вони перевищили $3,5 млрд., тоді як ще в позаминулому році ця цифра була на один мільярд меншою. За рівнем ВВП на душу населення Чехія знаходиться на першому місці серед країн Центральної та Східної Європи (в 1999 році цей показник досяг $11863). Середньомісячна заробітна платня в країні становить 12656 чеських крон ($313). Про те, яких дивідендів за свої старання чекають у Празі від Європейського Союзу, наскільки ефективним для Чехії стало впровадження з Україною візового режиму розповідає в ексклюзивному інтерв’ю газеті «День» пані Лібуше БЕНЕШОВА , голова Сенату Чеської Республіки.
— Чехія однією з перших країн колишнього соцтабору стала членом НАТО. Значних успіхів республіка досягла в економічному розвитку. Наступне досягнення вашої країни, очевидно, не дуже далекий вступ до Євросоюзу?
— Як ви підкреслили, Чеська Республіка вступила до НАТО, чим і підвищила свою безпеку. А це також сприяє напливу інвестицій у чеську економіку. Ми також готові до того, щоб протягом наступного року завершити всі угоди, виконання яких від нас вимагає Європейський Союз. На сьогоднішній день уже укладено 15 угод. Оскільки у цілому їх є 22, то упродовж наступного року будемо розробляти решту. Ми докладаємо всіх зусиль, аби на початку 2003 року, коли вирішуватиметься питання прийняття в члени Євросоюзу перших країн-кандидатів із Центральної Європи, закінчився процес підготовки всіх необхідних документів. Проте зараз питання полягає більше в тому, чи сам Європейський Союз підготований до того, щоб прийняти партнерські країни, які хочуть вступити до нього, з адміністративної точки зору.
— Чи не відчуває Чехія з боку Євросоюзу певної упередженості через цей «адміністративний» фактор?
— Це залежить від окремо взятої країни, яка входить до ЄС. Скажімо, є держави-члени, які постійно нас підтримують. Водночас існує ряд держав, які виступають проти розширення Євросоюзу, а отож, і проти вступу до нього Чехії. У цьому власне й полягає упередження. Проте сам ЄС, хочу підкреслити, нічого від розширення не втрачає. Навпаки він отримає більше позитиву. При вступі до ЄС Чеська Республіка не принесе з собою жодних проблем.
— Посилаючись на виконання вимог Євросоюзу, Чехія ліквідувала з Україною безвізовий режим. Чи не вважаєте цей крок дещо поспішним? Скажімо, Польща, Болгарія деякі інші країни утрималися поки що від цього.
— Питання впровадження візового режиму з Україною довго розглядалося і досить довго відкладалося. Йдеться про впровадження віз для тих країн, із якими ЄС уже має їх запровадженими. Відповідне рішення було прийняте й нами, коли ми були просто зобов’язані запровадити кордони відповідно до Шенгенської угоди. Польща поки що утримується від впровадження віз через те, що є найближчим сусідом України. Що стосується Болгарії, то ця країна належить до так званої «другої хвилі» країн, які є кандидатами на вступ у ЄС. Тому там це питання поки що не стоїть так гостро.
— Пані Бенешова, на вашу думку, запровадження візового режиму з Україною хоч якось позначилося на вирішенні проблем із нелегальною міграцією? І яка ситуація нині в Чехії з криміналітетом українського походження?
— Я не думаю, що впровадження візового режиму вирішило проблему нелегальної міграції. У деякій мірі, можливо, але не повністю. Що стосується нелегального працевлаштування, то це питання має вирішуватися. Проте не візовим режимом. Для цього є інші можливості. Хоча я хочу підкреслити, що раніше іноземні, в тому числі і українські робітники, були менш захищеними від роботодавців, які фактично їх експлуатували. Зараз вони можуть почувати себе захищенішими принаймні з боку держави, через її постійний контроль.
Робити ж аналіз щодо злочинності українських громадян у Чехії поки що зарано, оскільки відсутня будь-яка статистика.
— Утім, раніше чеські мас-медіа мало не щодня повідомляли про злочини українців у вашій країні. Хоч часто ці повідомлення були простою дезінформацією…
— Зараз хвиля таких повідомлень вщухла.
— Пані Бенешова, а наскільки Чеській Республіці в цілому вигідна співпраця з Україною?
— Український ринок для нас, безсумнівно, цікавий. Звичайно, було б краще, якби він був стабільнішим для чеських підприємців. Нині ж існує для них дуже високий ризик. Якщо ситуація якимось чином поліпшиться, то, звісно, економічна вигода для наших обох країн буде набагато вищою, ніж маємо зараз.
— Як голова чеського Сенату скажіть, будь ласка, наскільки є ефективною робота верхньої палати парламенту у вашій країні? Як відомо, під час виборів сенаторів у 1996 році більшість чехів виступала проти необхідності існування сенату.
— У цьому плані ситуація значно поліпшилася. Люди вже звикли до того, що існує і сенат, і нижня палата парламенту. Хоча дискусії тривають і дотепер: громадськість досі не знає, що було б краще — одно- чи двопалатний парламент. Такі ж дискусії точаться і в багатьох інших країнах. Там, де є двопалатний парламент, голосують за те, щоб був однопалатний і навпаки. Але якість демократії не може виважуватися тим, має країна одно- чи двопалатний законодавчий орган. Активність же й ефективність чеського парламенту дуже високі. Чеський сенат є одним із найбільш успішних у світі. 75% пропозицій, які подаються сенаторами до нижньої палати парламенту, підготовлені на такому професійному рівні, що одразу ж схвалюються.
