Лукашенко показує характер

Схоже, що братерські союзницькі відносини Білорусі й Росії дали тріщину. Можливо, останню. Адже ще ніколи президент Білорусі Олександр Лукашенко не робив таких різких заяв стосовно партнера по Союзницькій державі — Російської Федерації. Минулого четверга він звинуватив союзника в спробі «приватизувати» його країну. «Вперше я дозволяю собі це голосно сказати: Росія хоче приватизувати не тільки окремі підприємства, навіть безкоштовно їх прихопити. Вони хотіли б приватизувати всю країну», — цитували ЗМІ заяву Лукашенко. Таким чином білоруський президент зреагував на вимогу «Газпрому» виплатити борг за січень—червень, що становить, за оцінкою російського газового концерну, $456,16 млн. Більш того, «Газпром» пригрозив із 3 серпня скоротити Білорусі поставки природного газу на 45%. «Газовий» борг утворився з січня 2007 р., коли Росія більш ніж удвічі збільшила ціну на газ. У ніч з 31 грудня 2006 р. на 1 січня 2007 р. «Газпром» і Білорусь після важких переговорів підписали п’ятирічний контракт на поставку і транзит газу. Вартість російського газу на 2007 р. виросла з $46,68 до $100 за 1 тис. кубометрів.

Примітно, що Лукашенко відразу віддав розпорядження уряду дістати з резервного фонду $460 млн і заплатити Росії за газ. «Це не сума, — заявив він. — Правда, у нас оголюється резервний фонд, але Уго Чавес та інші друзі можуть нам сьогодні дати кредит. Навіть комерційні зарубіжні банки сьогодні готові кредитувати Білорусь».

Білоруський президент відмовився брати кредит у Росії на погашення газового боргу. За його словами, російські представники в ході переговорів з білоруським прем’єром Сергієм Сидорським у Москві запропонували Білорусі кредит на погашення боргу за газ під 8,5% річних. «Такий кредит ми можемо отримати в будь-якій державі», — зазначив він. «Останній візит прем’єр-міністра Білорусі в Росію — це було приниження. Я сказав, щоб туди більше не їздили», — сказав Лукашенко. «Мені також натякали, що треба поїхати в Кремль і стати на коліно. Я не поїду і на коліно не стану», — заявив він.

Учора вранці Білорусь перерахувала «Газпрому» перший транш — $190 млн. в рахунок оплати боргу. У відповідь російський монополіст ухвалив рішення відкласти обмеження поставок газу споживачам Республіки Білорусь і дав ще тиждень Мінську для повного погашення заборгованості.

КОМЕНТАР

Чи зможе Білорусь за ринковими цінами закуповувати газ? Як ситуація, що склалася, вплине на міцність білоруської влади? Чи підвищить вона шанси опозиції у боротьбі з Лукашенком? Чи здатна білоруська еліта вивести країну із виниклої кризи?

Олександр СОСНОВ , незалежний експерт, кандидат економічних наук, колишній міністр праці Білорусі:

— У принципі, Білорусь впорається із новими цінами на газ, незважаючи на параноїчні зойки нашого керівництва. Безумовно, це важко і сильно вдарить по рейтингу Лукашенка і створить додаткові складнощі. Але, я думаю, що він міг би це пережити. Однак питання в іншому, чи зможе Росія втриматися на цій високій ноті. Чи не відступиться вона своєму союзнику, який хоч і обманював регулярно, але все-таки начебто свій.

Народ уже звик, що весь час усе підвищується, але не замислюється за рахунок чого. Зі свого боку Лукашенко обіцяв, що Білорусь буде соціальною державою. А тепер це не вийде. І це може сильно вплинути на його авторитет. Крім усього іншого, цілком можливо, що в його оточенні від нарікань перейдуть до конкретних справ. Оскільки там дуже багато хто зав’язаний на набиваннi кишень у зв’язку з такою допомогою з боку Росії. Адже підвищення вдарить по їх матеріальних інтересах. Оточення не буде виступати з позиції незалежності Білорусі, а буде боротися за свої прибутки. Їх насамперед цікавлять матеріальні інтереси.

Хоча міністерство статистики Білорусі заявляє, що ціни зростають на піввідсотка, а то й менше, наші підрахунки показують, що за предметами першої необхідності зростання складає від трьох до чотирьох відсотків на місяць. Влада про це мовчить. Але це легко полічити, якщо зiставити динаміку зміни споживчого бюджету, яка, до речі, офіційно публікується. Але це ще не все. Підвищення ціни на газ призведе до того, що, найiмовiрнiше, оплата комунальних послуг до кінця року збільшиться на 20 доларів на місяць. Це сильно вдарить багато по кому, особливо по тих, хто беззастережно підтримував Лукашенка. Природно, зростання цін на енергоносії за певний час призведе до підвищення собівартості білоруської продукції і, як наслідок, до падіння її конкурентоспроможності на ринках. Труднощі тільки наростають.

Прикладом альтернативи для Білорусі може стати Північна Корея. Ситуація безнадійна. При підвищенні цін на газ підняти рівень життя білорусів буде неможливо. Утримати його на досягнутому рівні також проблематично, враховуючи те, що Білорусь пересварилася з Заходом, не має інвестицій, ноу-хау, технологій. Сидіти на шиї Росії можна було б деякий час, якби все це використовувалося правильно, а не для набивання кишень.

До речі, смішною виглядає заява Лукашенка, що Венесуела може дати Білорусі вигідний кредит. Адже у Чавеса в самого вистачає проблем у його країні, незважаючи на наявність нафти.

Я думаю, що нинішня ситуація певною мірою підвищить шанси білоруської опозиції. Але не настільки, щоб припускати її прихід до влади. Загалом на Білорусь чекають важкі часи. Про це йшлося 15-16 років тому, коли до влади рвалися такі люди. Просто народу треба було пройти через пустелю на чолі з таким Мойсеєм.

Білоруська еліта неоднорідна. Є найближче оточення, яке в усьому підтримує Лукашенка, хоча в душі може вважати неправильними його дії. Більш віддалене оточення живе, пристосувавшись до запропонованих умов. Вони ненавидять його, вони розуміють, що набити кишені й продовжувати жити як жебраки — це доволі серйозна проблема. Їм хотілося б розвернутись на всю свою нинішню потужність. Проте у них такої можливості немає. Тому все може бути в такій непередбачуваній ситуації. Тим більше, слід враховувати ще один чинник. Це не країна, в якій суспільство має істотний вплив на управління та у будь-яких ситуаціях знайде вихід з кризи. Це країна, де все поставлене вертикально: знизу вгору. Якщо де- небудь що-небудь у цій конструкції зламається або не витримає міцностi, вона завалиться як картковий будиночок. Причому вмить. У цьому проблема Лукашенка, якої, як на мене, він не розуміє. Тому що він побудував проблему.