Львівські уроки польської за Міллером
Другий Міжародний економічний форум із питань розвитку прикордонного співробітництва, що проходив у Львові з 3 по 5 жовтня, став завдяки участі в його роботі прем’єр-міністра Польщі Міллера і вельми важливою для України в нинішній ситуації політично-дипломатичною акцією. Адже якщо участь в роботі форуму голови українського уряду Анатолія Кінаха сумнівів не викликала, то його польський колега Лєшек Міллер через складну політичну ситуацію в Україні вагався щодо доцільності свого візиту. Але таки приїхав, що надало планованому як суто економічному заходу яскравого політичного забарвлення. Взагалі в роботі форуму взяли участь понад 500 представників української та зарубіжних бізнес-делегацій із 14 країн світу, офіційні представники урядів Словаччини, Молдови, Румунії, Угорщини, і Білорусії, на яку у Львові вже не чекали — за день до початку форуму вона відмовилася від участі в його роботі «у зв’язку з надзвичайною ситуацією в країні». На форумі йшлося про нові інвестиційні проекти, а також про розширення мережі прикордонних переходів у Карпатському єврорегіоні, запровадження митного та прикордонного контролю на пропускних пунктах, створення екологічно безпечного водокористування у єврорегіоні «Нижній Дунай».
МІЛЛЕР ПРОПОНУЄ УКРАЇНЦЯМ «КРУГЛИЙ СТІЛ» У ВАРШАВІ
Вже у своїй промові на відкритті форуму польський прем’єр тактовно дав зрозуміти, що розмова про європейські інвестиції в Україну в умовах скандалу з «Кольчугами» виглядає дещо недоречною. Він також сказав, що Польща уважно стежить за конфліктом із українською владою та опозицією, і порадив вирішувати конфлікт через діалог, запропонувавши польське посередництво в цій справі. Олександр Мороз, який зустрівся з паном Міллером в приміщенні генерального консульства Республіки Польща у Львові, намагався переконати гостя в неможливості діалогу. Міллер же запропонував українцям використати досвід його країни у проведенні «круглого столу» влади та опозиції. Представники і офіційної влади, і опозиції запрошені до участі в роботі міжнародної конференції з проблем європейської інтеграції у Варшаві 15—16 жовтня. Учора у Польщі Міллер повідомив, що переговори на цій зустрічі стануть складовою частиною дискусії про позицію України щодо розширення Євросоюзу та НАТО.
Було природнім, що глава польського уряду відвідав польські військові поховання на Личаківському цвинтарі. Тут він зауважив, що їх не можуть офіційно відкрити не через непорозуміння між Польщею та Україною, а через суперечки між двома українськими центрами — Києвом і Львовом. «Це внутрішня проблема України, і ви самі маєте її вирішити», — сказав при цьому Міллер. Водночас прем’єр-міністр Польщі підтвердив заяву польського міністра закордонних справ Влодзімєжа Цімошевича про недоцільність визнання УПА воюючою стороною у Другій світовій війні. «Ви навряд чи зустрінете у Польщі поляка, який би сказав, що УПА є воюючою стороною. Натомість ви зустрінете поляка, який розкаже вам, скільки трагедій принесла УПА. Тому, я думаю, що заява Цімошевича відображає те, що насправді відчувають поляки», — наголосив Лешек Міллер. Цікаво, як би відреагували, скажімо, французи, коли б подібну заяву щодо їхнього Руху опору зробив на їх землі якийсь німецький високопосадовець?
КІНАХ: ШКОДИ ВІД КОНСОРЦІУМУ НЕ БУДЕ
Український прем’єр-міністр під час форуму на політичних моментах уваги не акцентував. Наша країна, як зазначив Анатолій Кінах на відкритті форуму, вітає близький вступ в Євросоюз Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії і балтійських країн. Також сподівається, підкреслив він, що членство в ЄС зміцнить і поглибить їхні відносини з Україною. Анатолій Кінах також вважає, що необхідно приділяти більшої уваги вдосконаленню торгових режимів, створенню більш ефективної системи кредитування на прикордонних територіях і вигідних умов вкладання інвестицій. В ході переговорів між главами українського та польського урядів Анатолій Кінах, зокрема, сказав, що Україна і Польща мають великі транзитні можливості і відіграють дуже велику роль у питаннях енергетичної безпеки Європи. Він також наголосив, що Україні і Польщі належить велика роль і у питанні диверсифікації постачання енергоносіїв до Європи. Крім того, за його словами, Україну й Польщу об’єднують зусилля у співпраці зі створення Євроазійського нафтотранспортного коридору «Термінал Південний» Одеса—Броди— Гданськ». Дуже важливим, зауважив український прем’єр-міністр, є факт розгляду цього питання в ЄС, куди було надіслано лист прем’єрів обох держав, в якому чітко зафіксовано спільні позиції та можливості України і Польщі в цьому проекті для енергетичної безпеки Європи. Анатолій Кінах не оминув також нагоди спростувати заяви деяких українських політиків стосовно недоцільності участі України в створенні газотранспортного консорціуму. «Для нас це питання стратегічно важливе. Ми повинні об’єднати зусилля виробників та споживачів нафти і газу. Зараз участь у цьому проекті беруть Україна, Росія та Німеччина. Я можу запевнити, що жодної шкоди Україна від створення консорціуму не зазнає», — запевнив прем’єр-міністр.
Міллер запевнив українського прем’єра, що кордони Польщі завжди залишатимуться відкритими для тих, кто хоче потрапити в країну легально. Більше того, він висловив упевненість, що будуть досягнуті домовленості про те, аби наші співвітчизники мали можливість придбати польську візу дешевше, ніж громадяни інших країн, а мешканці прикордонних районів змогли б перетинати кордон без віз.
Одночасно з форумом проходив й інвестиційний ярмарок, на якому було представлено понад 250 інвестиційних проектів на загальну суму $1 млрд. Свої бізнес-пропозиції тут представили, крім Львова та області, представники Івано-Франківської, Волинської, Вінницької та Одеської областей. За словами голови оргкомітету, губернатора Львівщини Мирона Янківа, якщо 10 відсотків проектів вдасться реалізувати, то захід можна вважати успішним. Інші спеціалісти вважають, що усі 100 відсотків проектів будуть реалізовані в кращому випадку лише через 10 років.
Планувався і своєрідний «антифорум», учасники якого мали з’явитися на львівських вулицях в оголеному вигляді, щоб таким чином, за задумами організаторів цього заходу, яким тривалий час ніяк не вдавалося розмитнити дороге імпортне обладнання, продемонструвати світові спражнє ставлення держави до інвесторів та їхню незахищеність перед свавіллям української бюрократії. Однак «антифорум» не відбувся.
