Мабуть, поганенькі в них справи...
Якщо члени панівного російського тандему (вони ж лідери «Єдиної Росії») напередодні виборів заговорили мало не мовою представників Компартії, отже, шанси на цих виборах у «Єдиної Росії» далекі від ідеальних.
Мабуть, ніколи ще з часу президентських виборів 1996 року керівники Російської Федерації — а зараз вони в нас, як відомо, принаймні формально, представлені тандемом — не виявляли такої передвиборної активності. Чим ближче день виборів до Державної думи — 4 грудня, тим більше рябить в очах від калейдоскопа щоденних зустрічей з різними групами виборців, причому в протилежних кінцях величезної територіально країни — від Кремля до самих до околиць. Причому більша частина таких зустрічей супроводжується не лише масовою роздачею передвиборних обіцянок, а й настільки ж масовими розпорядженнями щодо збільшення зарплат, пенсій, допомог, соціальних виплат і т.д. і т.п. Добре, що накопичений нафтогазовий «жирок» поки що дозволяє.
Не треба навіть добре знатися на російській дійсності, що розкинулася безкрайніми просторами за межами Москви й Санкт-Петербурга, достатньо лише цих зовнішніх ознак, щоб дійти обгрунтованого висновку: мабуть, щось недобре коїться напередодні виборів з рейтингом російської «партії влади», як полюбляють називати себе представники «Єдиної Росії». Інакше чого б це обидва її лідери, майже покинувши свої службові справи й затишні московські кабінети, займаються постійною «обробкою» виборців і роздачею грошей у дусі Єльцина зразка весни 1996 року?.. Перед минулими парламентськими виборами «Єдина Росія» такої активності не виявляла.
Якщо ж сюди додати результати офіційно (!) наведених соціологічних опитувань, то можна дійти ще обґрунтованішого висновку: результат майбутніх парламентських виборів уже ніякими 66% або 68% голосів виборців, як це було на минулих виборах, для «Єдиної Росії» навіть не пахне. Найцікавіше, що з промов навіть найхвалькуватіших представників цієї партії зникли навіть натяки на завоювання конституційної більшості в Державній думі нового скликання. Яка там конституційна (тобто 2/3 голоси), отримати б звичайну «стійку більшість», як дедалі частіше можна почути зараз!
Дійсно, багатьом українським громадянам, якщо лише вони не були останніми роками в Росії, навіть важко собі уявити, що це означає, коли корупція стала... ні, навіть не масовим явищем на всіх рівнях російської влади, а просто невід’ємною частиною звичайного повсякденного функціонування всіх ланок. Від усіх найменших шестерінок механізму влади — соціальних працівників і дільничних поліцейських, медсестер, інспекторів житлових контор і шкільних вчителів — і аж до найвищих ешелонів влади вирішення практично будь-якого питання для пересічного росіянина має супроводжуватися «аргументами» в конверті. І це абсолютне «досягнення» останніх 10 років, тобто «заслуга» партії «Єдина Росія» й обох її лідерів, які задумали зараз помінятися місцями.
Суцільний бандитизм і тероризм на Північному Кавказі, техногенні й авіаційні катастрофи, пожежі в старих будинках і на військових складах — це теж цілком на совісті «керівних кадрів», висунутих партією «Єдина Росія». Нарешті, постійне зростання тарифів за комунальні послуги для населення, зокрема на опалення й газ, — і це в країні, що є найбільшим у світі постачальником нафти й газу! І це таке «досягнення» партії «Єдина Росія», за яке мої співвітчизники поминають її «добрим» словом чи не щодня.
Отже є, є чого хвилюватися обом «національним лідерам» цієї партії! І, мабуть, це хвилювання, незважаючи на всі спроби його приховати, наростає — інакше чого б це вони вже не лише роздавали на всі боки, а навіть заговорили просто-таки словами їхніх головних політичних опонентів — представників Компартії? Саме так і сталося на зустрічі з ветеранами та пенсіонерами минулого четверга, причому зустріч проводили обидва представники тандему разом, що, вочевидь, свідчить про її надзвичайну важливість для обох і очолюваної ними партії в плані надії на збирання голосів 4 грудня. Президент (поки що!) Дмитро Медведєв згадав про «єдину спільноту радянських народів», при цьому додавши, що ця «модель працювала». Не уточнивши, щоправда, чому і з чиєї вини зникла ця спільнота разом зі спільною країною — Радянським Союзом. Мабуть, обстановка у ветеранському колі, що оточувало тандем, була вельми не відповідною для того, щоб заглиблюватися в небезпечну для обох тему, тому обмежилися лише загальними словами.
Проте другий учасник тандему — прем’єр (теж поки що!) Володимир Путін ризикнув піти далі й виголосив слова, про які з повним правом можна сказати, що ті, хто слухав цей репортаж на двох головних каналах російського державного ТБ, просто вухам своїм не повірили. Ніби не Володимир Путін, а лідер Компартії Геннадій Зюганов розмовляв з ветеранами й говорив це! Судіть самі, шановані читачі, з вуст Путіна пролунало буквально таке: на початку 90-х років у результаті дій безвідповідальних політиків спочатку розвалилася величезна країна, а потім — увага! — сталося «безпрецедентне розграбування» російської економіки. Просто приголомшливо!
Але тоді чому б тандему відповідно до ним же заданої логіки не піти далі й не назвати прямо ім’я того головного «безвідповідального політика», який спочатку зіштовхував Союз і Росію, а потім і підписував документи про скасування Союзу? І який потім, осідлавши верховну владу в уже новій Росії, віддавав саме ті розпорядження щодо «безпрецедентного розграбування» російської економіки? Словом, як можна відкривати пам’ятник Борису Єльцину в колишньому Свердловську, називати його ім’ям нову Президентську бібліотеку й одночасно (мабуть, знаючи настрій виборців) всіляко поносити його мало не як державного злочинця — щоправда, хитро, прямо не називаючи імені — перед ветеранською аудиторією? Ви вже, панове, оберіть щось одне, а то якесь роздвоєння в головах і вчинках виходить!
Далі, а хто ж виконував ці розпорядження щодо «безпрецедентного розграбування» російської економіки? Чи не Анатолій Чубайс, який дістав у Росії в народі прізвисько головного прихватизатора, але, незважаючи на це, продовжує й сьогодні обіймати високі посади в державних корпораціях — спочатку в одній, а потім в іншій? Як же ви вдвох такого страшного «грабіжника» на таких посадах тримаєте? Вам же достатньо пальцем ворухнути — й Чубайса не буде! Але ви цього не робите, а натомість вправляєтеся в словесних ескападах перед усім світом, сварите його — знову ж таки, не називаючи прямо імені, але явно прагнучи догодити смакам виборчої аудиторії. То це ж перед усім світом самих себе на сміх виставляти!..
Еге ж, явно не через добре життя лідери «Єдиної Росії» влаштували подібну словесну еквілібристику. Отже, все-таки, цю партію чекає серйозне розчарування на виборах? І вибори нарешті можуть принести російському народові якийсь по-справжньому цікавий результат? Відповідь ми постараємося пошукати в наступній статті.
