Македонія: невдача, замість прориву
Учора в Македонії переговорний процес зазнав чергової невдачі. За кілька годин до очікуваного оголошення про мирні домовленості македонські партії висунули нові вимоги, зміст яких поки що не розголошується. Перед тим генеральний секретар Ради Європейського Союзу Хав’єр Солана, який разом із міністром закордонних справ України Анатолієм Зленком прибув у неділю на переговори в Македонії, заявив, що нарешті вдалося досягти ще одного суттєвого прориву. Йдеться, зокрема, про надання більшої кількості місць албанській меншині в Македонії у правоохоронних органах. Наразі албанці обіймають тільки шість відсотків посад у поліції країни. Вважається, що така поступка македонців допоможе врегулюванню конфлікту в регіоні, який спричинений нібито невдоволенням албанської меншини дискримінацією з боку корінних жителiв. У Македонії, населення якої становить два мільйони осіб, проживає близько тридцяти відсотків албанців. На думку Хав’єра Солани (прославленого дипломата часів косовської кризи 1999 року, коли НАТО на чолі з ним здійснювало бомбардування Югославії), фактично всі питання, які порушувалися албанською меншиною на переговорах, було вирішено. У найближчі дні передбачається, що мирний план буде погоджений повністю (Солана передбачав, що iще — вчора). Між тим спеціальний посланець Євросоюзу в Македонії Франсуа Леотард переконаний, що для завершення домовленості навряд чи вистачить одного дня. Проте «учора ми досягли значного успіху для завершення переговорів, тому сьогодні чи завтра, у гіршому випадку, ми зможемо завершити переговори», — повідомив він французьким ЗМІ.
Наступним кроком підписаної угоди буде її ратифікація в досить строкатому за присутністю політичних сил македонському парламенті. Депутатам Македонії відводитиметься час у 45 днів, за ухвалення угоди мають проголосувати не менше ніж дві тритини парламентарів. Сумнівно, що всі депутати македонських партій, які представляють інтереси слов’янського корінного населення країни, проголосують за ті поступки, на які пішли їхні лідери під час переговорів. Прем’єр-міністр Любчо Георгієвски заявив минулого тижня, що було б ганебним ставити підпис під угодою, коли бойовики й не думатимуть звільняти територію.
А це вже проблема №2 для македонського керівництва. З одного боку, домовленість не так і важко підписати. Не так і важко піти на поступки задля миру. Тільки миру може й не бути. У переговорах не бере участь ніхто, хто представляв би бойовиків або гарантував би, що екстремісти поступляться. Дві албанські партії Македонії, які беруть участь у переговорах, твердять, що ніякого зв’язку з бойовиками не мають. Македонська влада, у свою чергу, заявила, що на жодні консультації з екстремістами не піде. Міжнародна спільнота теж, швидше за все, виявиться безсилою. Цікавою з цього погляду є позиція країн- членів Північноатлантичного альянсу. Як повідомив речник НАТО майор Баррі Джонсон, Альянс готовий для оснащення 3,5 тисячi вояків для відправлення до Македонії. Перші військові частини можуть бути готовими для відправки вже через дві доби, в цілому для виконання поставлених завдань війська НАТО будуть готовими через два тижні.Однак для цього, окрім мирної угоди, необхідна ще й згода бойовиків на роззброєння. Цікаво, чи знають в НАТО, хто саме уповноважений заявити від албанських екстремістів про готовність скласти зброю? Скоп’є цього зробити не зможе через уже згаданi обставини.
Малозрозумілою поки що є участь України у врегулюванні македонського конфлікту. Обіцянки українського МЗС призначити спеціального представника на Балканах поки що не увінчалися успіхом (хоч «Дню» відомо, що кандидатура на цю посаду давно визначена, і обійняти її має один із колишніх послів цього регіону). Часті телефонні бесіди президентів Леоніда Кучми та Бориса Трайковски, можливо, змiнять iнтенсивнiсть та тематику після тимчасового призупинення постачання військово-технічного обладнання Македонії, про яке українське керівництво заявило два тижні тому і, схоже, не без допомоги США та країн ЄС. У Скоп’є наголосили, що поважають позицiю України, але очевидно, що образ Києва як надійного партнера у виконанні домовленостей зазнає неприємних змін. Македонська преса досить негативно відгукнулася на призупинення військових поставок Україною. Журналісти заговорили навіть про неофіційне ембарго на поставки зброї до Македонії. Київ зазнає дедалі більшого тиску з боку Заходу щодо припинення поставок зброї до Македонії, написала вчора британська газета «Індепендент». Газета припускає, що під час візиту до Македонії на главу українського зовнішньополітичного відомства Анатолія Зленка буде чинитися тиск. Як пише «Індепендент», Зленку «викручуватимуть руки» відносно припинення Україною постачань зброї у Македонію. За словами газети, поставлені Україною літаки Су-25 «регулярно літають над столицею Македонії». А українські вертольоти македонці використовують при обстрілі позицій албанських повстанців. Водночас, зазначає «Індепендент», «якщо Україна є відкритою щодо своєї торгівлі зброєю з Македонією, то, подейкують, що інші країни поставляють зброю таємно під маркою морозива».
