Марк де БРИШАМБО: Референдум по Придністров’ю можливий, але після політичного рішення

Організація з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ), до складу якої входить 56 країн з Європи, Центральної Азії та Північної Америки, — найбільша регіональна організація з підтримання безпеки. ОБСЄ є головним інструментом раннього попередження, запобігання конфліктів, кризового менеджменту і постконфліктної реабілітації в Європі. ОБСЄ здійснює на даний момент 19 місій в країнах Південно-Східної Європи, Східної Європи, на Кавказі й у Центральній Азії. Як ця організація оцінює останні події в Придністров’ї? Яким в ОБСЄ бачать розв’язання придністровського конфлікту? Чи підтримують в цій організації вимогу Грузії щодо повернення в Абхазію та Південну Осетію грузинських громадян, які змушені були залишити свої домівки під час конфлікту в середині 90- х років? Про це розповідає «Дню» генеральний секретар ОБСЄ Марк Перрен де БРИШАМБО.

— Як у ОБСЄ було сприйнято звернення верховної ради невизнаної Придністровської республіки щодо необхідності визнати незалежність Придністров’я?

— ОБСЄ, дійсно, продовжує активно долучатися до процесів врегулювання заморожених конфліктів і робити внесок у створення стабільної політичної та інституційної інфраструктури для забезпечення сталого розвитку в цих регіонах. Що стосується питання про визнання незалежності Придністров’я від Молдови і роль у цьому процесі міжнародних посередників, хочу наголосити наступне.

ОБСЄ не визнає референдуму про незалежність, який було проведено 17 вересня 2006 року в Придністровському регіоні Молдови, оскільки цей захід було проведено в односторонньому порядку і до того ж референдум ставить під питання територіальну цілісність республіки Молдова.

Більше того, цей референдум не відповідав мінімальним стандартам вільного і чесного волевиявлення. Хоча, у принципі, референдум про майбутній статус Придністров’я є можливим варіантом, але це може статися після того, як за столом переговорів буде знайдено й узгоджено політичне рішення і лише у випадку забезпечення необхідних умов для вільного і чесного голосування.

— Яким чином може бути розв’язаний придністровський конфлікт? Яку роль у цьому процесі можуть відіграти Україна, Росія, ЄС, ОБСЄ і США?

— Мета ОБСЕ полягає в тому, щоб досягти процесом переговорів тривалого політичного вирішення конфлікту, що забезпечить спеціальний статус для Придністров’я й водночас консолідує незалежність і суверенітет республіки Молдова. Росія, Україна, ЄС а також і США вiдiграють важливу роль у переговорному процесі разом із ОБСЄ. Я гадаю, що існують великі шанси розв’язати цей конфлікт у прийнятний період часу, якщо всі сторони об’єднають зусилля для вироблення такого врегулювання.

— Деякі мас-медіа повідомляли, що ваша організація запропонувала Тирасполю нові пропозиції щодо розв’язання цього конфлікту... Чи справді це мало місце, і в чому тоді полягають ці пропозиції?

— Гадаю, йдеться про недавню ініціативу бельгійського головування в ОБСЄ. Міністр закордонних справ Бельгії Карел де Гухт і його команда дійсно неформально поділилися деякими пропозиціями з молдовською і придністровською сторонами. Однак на даному етапі я не можу формально говорити про нові пропозиції ОБСЄ щодо врегулювання трансдністровського конфлікту.

— Яка ваша думка про врегулювання проблеми Косово? Чи дійсно ця провінція має отримати незалежність, чи сербська влада має рацію, готуючи до референдуму нову конституцію країни, в якій Косово є складовою Сербії?

— ОБСЄ не бере безпосередньої участі в переговорах щодо майбутнього статусу Косово. Але ми готові надати допомогу в реалізації майбутнього вирішення врегулювання цієї проблеми. У цьому відношенні наша організація буде продовжувати робити внесок у створення мирного і безпечного середовища з добре функціонуючими демократичними інститутами, гарантувати дотримання прав людини, також право людини належати до етнічних меншин і верховенство закону.

— Повернiмося до іншого замороженого конфлікту на території Грузії. Чи підтримує у ОБСЄ позицію Грузії, яка намагається взяти під свою юрисдикцію Абхазію і Південну Осетію і при цьому вимагає повернення грузинiв у регіони, де вони жили раніше, але були змушені їх залишити під час конфлікту в середині 1990 х років?

— ОБСЄ вважає однією із найважливіших проблем — створення умов для вільного, безпечного і достойного повернення осіб, які змушені були залишити конфліктні зони на території Грузії. Про це ми заявляли публічно.