«Mea Culpa» — день каяття папи Iвана Павла II
До цього великого й безпрецедентного акту покаяння Іван Павло II готувався давно — протягом останніх років у Ватикані йшов процес переоцінки багатьох історичних подій та особистостей, давалися нові визначення й формулювання. Так, наприкінці минулого року, після кількох років вивчення численних історичних документів, було «реабілітовано» видатного чеського реформатора ХIV-XV століть Яна Гуса. Головна мета цих акцій Римсько-католицької церкви полягає в тому, щоб відвертим каяттям очистити свідомість церкви, надати їй нового духовного імпульсу для діяльності в III тисячолітті після Різдва Христового. Підкреслюється при цьому, що в історичних провинах звинувачується не Церква, як така — інституція, заснована Богом, — а окремі її діячі та угруповання.
Кожному ясно, якої великої мужності потребувала від Івана Павла II акція покаяння. Зрозуміло також, що значна частина католицького духівництва в цьому не підтримує папу. Про це свідчить хоча б те, що багато священиків під час богослужінь навіть не повідомили своїй пастві про події у Ватикані — люди довідувалися про це лише зi ЗМI. З іншого боку, приклад Папи почали наслідувати деякі ієрархи католицьких помісних церков. Так, Бостонський кардинал Бернард під час Прощеної меси сповідувався в неправих діяннях церкви на Американському континенті за часів рабства, вибачився за переслідування меншин, включно з сексуальними.
Світові ЗМІ визначили недільне каяття папи Івана Павла II як найбільш значну подію його багаторічного понтифікату, подію, масштаби якої повністю відповідають великому християнському Ювілеєві.
