Морсі повалили військові й... молодь

Єгипетська армія вкотре довела, що є вирішальним гравцем на політичній арені країни. Через два з половиною року військові знову взяли ініціативу в свої руки, прагнучи не допустити подальшої дестабілізації країни. Якщо раніше вони усунули від влади тодішнього президента Хосні Мубарака, то тепер — нинішнього президента Мохаммеда Морсі.

Глава армії Єгипту генерал Абдель Фаттах аль-Сісі в телезверненні до нації заявив, що обраного під час перших вільних виборів президента Мохаммеда Морсі відсторонено від влади, оскільки він не зміг виправдати очікування єгипетського народу.

«Ми тимчасово припиняємо дію конституції, тимчасовим главою Єгипту призначено голову Вищого конституційного суду Адлі Мансур. Він складе присягу перед конституційним судом і почне підготовку до парламентських, а потім і до президентських виборів», — пояснив дії військових генерал аль-Сісі. Він оголосив, що буде сформовано уряд технократів і комітет із внесення поправок до основного закону країни.

Після заяви генерала аль-Сісі з короткими зверненнями по телебаченню виступили голова коптської церкви патріарх Тавадрос II і лідер опозиції Мохаммед Барадей. Останній зазначив, що план національного примирення, так звану «дорожню карту», узгоджено і єгипетська революція 2011 року отримала нове життя.

Десятки тисяч противників президента, що зібралися на площі Тахрір у центрі Каїра, зустріли заяву військових з тріумфом. Свята з феєрверками і танцями тривали там всю ніч. Тим часом прес-секретар ісламістського руху «Брати-мусульмани» Джехад ель-Хаддад заявив Бі-Бі-Сі, що пан Морсі перебуває під домашнім арештом, а «вся президентська команда» — у в’язниці. Державна газета «Аль-Ахрам» повідомила, що ордер на арешт було видано на 300 керівників держави і членів «Мусульманського братства».

Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун висловив стурбованість у зв’язку з подіями в Єгипті і закликав поважати права людини: такі, як свобода зібрань і можливість висловлювати свою точку зору. «Багато єгиптян вийшли на акції протесту, щоб висловити незгоду з тим, що відбувається в країні. Але втручання військових у будь-якій країні світу викликає побоювання», — заявив генсек ООН.

Президент США Барак Обама також висловив глибоку стурбованість у зв’язку з рішенням єгипетських військових усунути від влади президента Мохаммеда Морсі. У заяві американського президента також відзначається необхідність якнайшвидшого повернення до цивільної форми правління в країні. Президент Обама також висловив сподівання, що армія зможе захистити права всіх єгиптян.

Аналітики відзначають, що дії військових проти «Братів-мусульманів» було добре сплановано. І генерал аль-Сісі певний час обмірковував план втручання в ситуацію. Під час операції було арештовано лідерів «Братів-мусульманів» і припинено трансляцію ісламістських телеканалів.

На виборах, які відбулися після арабського повстання 2011 року, єгипетські мусульманські братства та їхні відгалуження по всьому регіону були дуже успішними. Цьому сприяла краща організованість і репутація чесності, до того ж вони скористалися провалом світських партій, які не могли організуватися.

Але тепер єгипетська армія завдала серйозного удару «Братам-мусульманам». І залишається питання, чи будуть змушені вони повернутися у підпілля, як це було до 2011 року. З іншого боку, виникає питання, чи тепер світські партії скористаються новою можливістю, аби взяти владу у свої руки і проводити необхідні реформи і трансформації в країні.

Доволі цікаво оцінює ситуацію в Єгипті журналіст The Time Фарід Закарія: «З одного боку, єгиптяни були жертвою репресивного диктаторського режиму, а з іншого — не менш жорстокої демократії, тобто відверто авторитарного лідера, який прийшов до влади демократичним шляхом. США намагалися допомогти Єгипту виробити якийсь третій шлях. Самі громадяни Єгипту повинні знайти людину, котра була б здатна правити демократично, беручи до уваги всі думки. Єгиптяни вибрали Морсі, тим часом як їм був потрібен Мандела. І останні події показують, що єгипетське суспільство залишається розколотим».

Тим часом Le Figaro, наголошує: «Прийшовши до влади, Морсі опинився на чолі держави, яка йому не підкоряється. Насправді він був приречений на провал із самого початку. Єгипет повернувся до точки, де перебував два роки тому», — підсумовує британське видання The Guardian.

«День» попросив Посла України в Єгипті Євгена КИРИЛЕНКА прокоментувати ситуацію в цій країні та розповісти, як в Україні розцінюють такий поворот подій.

— По дорозі до посольства я побачив, що все спокійно. Вже немає бар’єрів, немає військових, БТР. Щодо арешту президента Мохаммеда Морсі, то, за нашими даними, він уже перебуває у штаб-квартирі розвідки. Але головне — у місті спокійно, ніяких ексцесів немає слава Богу.

— Як, на ваш погляд, населення сприймає дії військових, їхній план подолання політичної кризи?

— Я вважаю, що так звану «дорожню карту», яку оголосили військові, сприймають нормально. Зокрема це стосується призупинення дії конституції, яку ухвалили нещодавно. А вона була дуже серйозним предметом суперечок. Карта передбачає проведення дострокових президентських виборів, створення коаліційного уряду і комітету для внесення якихось додатків до конституції, але головне, що мені подобається, — це залучення молоді до державотворчого процесу. Адже основним рушієм цього разу була молодь. І рух «Тамарруд» (бунт) виник саме завдяки молоді. «Тамарруд», а не фронт національного порятунку, визначив 20 червня як дату масових акцій протесту проти Морсі. Тому я вважаю, що військові вчинили дуже правильно, залучивши молодь до державотворчого процесу. І до речі, у їхніх заявах дуже часто звучить підтримка народу і молоді. Тобто, мабуть, військові віддавали належне їхній наполегливості.

— Як Україні треба сприймати такий поворот подій у Єгипті?

— Цей рік був бурхливим, нічого хорошого не було, чесно кажучи. Двічі було скасовано візит нашого міністра в Каїр, тому політичний діалог, відверто кажучи, дуже серйозно загальмовано. Потім було особисте запрошення нашого прем’єр-міністра Азарова їхньому прем’єру відвідати Україну, і, за нашими даними, вони активно почали готуватися до цього. А тепер, що буде далі, невідомо. Для нас, як і для всіх, було б краще, щоб ця ситуація якомога швидше увійшла в нормальне русло. Але, як я бачу, це швидко не відбудеться. Тому що попереду президентські, парламентські вибори, обговорення конституції — це буде дуже-дуже непросто. За минулого режиму вибори в парламент планували на жовтень, а коли вони будуть тепер — невідомо.

— Той факт, що військові обіцяють створення уряду технократів, мабуть, має сприяти стабілізації ситуації в країні і поглибленню діалогу в тому числі з Україною?

— Звичайно, це була одна з вимог опозиції створити уряд національного порятунку, але Морсі категорично це відкидав. І при цьому він та його прихильники розглядали своїх суперників як політичних невдах. Мовляв, не змогли перемогти на виборах, а тепер недемократичними засобами намагаються захопити владу. Якщо буде воля, буде створено справжній коаліційний уряд. До речі, Морсі вчора виступав, щоб створити уряд консенсусу чи згоди, але треба було про це раніше говорити, а не тоді, коли тебе приперли в куток. Тому ми сподіваємося, що буде щось нормальне, бо попередній уряд, хоча його називали урядом технократів, нічого практично не робив для покращення економічної ситуації.

ДО РЕЧІ

Голова Конституційного суду Єгипту Адлі Мансур учора склав присягу як тимчасовий президент Єгипту. «На захист країни та виконуючи побажання її народу, з іменем Аллаха я приймаю відповідальність тимчасового глави держави на перехідний період після «перезавантаження» 30 червня цьогоріч революції 28 січня 2011 року», — сказав Мансур у прямому ефірі єгипетського телебачення. Він особливо похвалив військових, назвавши їх «совістю нації», а також єгипетську пресу, яка, за його словами, «як маяк висвітлювала людям шлях і розкривала злодіяння колишнього режиму». Мансур тривалий час працював на адміністративних і консультативних посадах у Державній раді (верховний адміністративний суд) Єгипту. Брав участь у розробці проекту закону про нагляд на президентських виборах, за підсумками яких Мохаммед Морсі прийшов до влади.