Москва невдоволена перетворенням ГУАМу на ГУУАМ

На перший погляд, подібне висловлювання російського міністра закордонних справ виглядає невиправдано різким і конфронтаційним. Однак вони цілком у дусі тієї войовничої і нерідко далекої від реальності риторики, яку можна почути від російських офіційних осіб — і передусім від Іванова і його патрона Євгена Примакова — з перших днів акції НАТО проти Югославії. Відмову країн СНД підтримати Росію на саміті країн Співдружності щодо засудження натовської акції, рішення керівників практично всіх колишніх радянських республік відвідати святкування натовського ювілею в ситуації, коли Росія бойкотувала цю церемонію (Москву в цьому підтримав лише Мінськ), проведення саміту Україна — НАТО викликали в Москві природне неприйняття, оскільки продемонстрували ослаблення позицій Росії в світі і в її відносинах навіть з найближчими сусідами. Втім, не секрет, що це ослаблення нерідко пов'язано з самоізоляцією та невмінням адекватно реагувати на зміну обстановки. Не секрет, що жорстка позиція російського МЗС, яка призвела до самоусунення Росії від урегулювання югославського конфлікту, виявилася однією з причин призначення Віктора Черномирдіна спецпредставником президента Єльцина по Югославії. Черномирдіну доводиться зустрічатися тим часом і з керівниками країн СНД, і з японським прем'єром. Російський же міністр закордонних справ у цей же час не скупиться на жорсткі оцінки...