На близькосхідному «фронті» все без змін
Чисельність поранених внаслідок вибухів, що пролунали в перший день Нового року в ізраїльському місті Нетанія зросло до 54 осіб, з яких один досі перебуває у критичному стані. Виконавець терористичного акту поки що невідомий. Рух «Хамас» відкидає свою причетність до злочину. Незважаючи на те, що жертви з початку Нового року є й на боці палестинців (лише за перший день 2001 року їх зафіксовано четверо), Бен-Елієзер, заступник глави ізраїльського уряду, заявив з приводу теракту в Нетанії, що настав час «встати і сказати «досить!». «На мій погляд, наша реакція має бути енергійною та негайною», — додав він. За повідомленням агентства АП, Ізраїль вже перекрив аеропорт Газа. Вранці 2 січня прем’єр-міністр Ізраїлю Ехуд Барак повідомив, що у зв’язку з подіями останніх днів усі політичні контакти з палестинською адміністрацією обірвано. Барак висловив серйозний сумнів у можливості досягнення найближчим часом мирної угоди з палестинцями. На думку окремих оглядачів, зрушень у мирному процесі не буде доки американський президент Білл Клінтон, який активно виступає за укладення мирної угоди, залишатиметься господарем Білого дому.
Самому ж Бараку радять не приймати доленосних рішень напередодні призначених на 6 лютого парламентських виборів в Ізраїлі. Юридичний радник ізраїльського уряду Рубінштейн звернувся до Барака з офіційним листом, в якому вказав на проблематичність продовження переговорів з палестинцями з огляду на вибори. Рубінштейн вважає, що уряд, очолюваний прем’єром, який подав у відставку, «мусить заповнити політичний вакуум», однак навряд чи вiн має право приймати рішення, здатні «вплинути на долю країни, контури її майбутніх кордонів та обороноздатність».
Вночі 2 січня лідер палестинців Ясир Арафат вилетів з Гази до Вашигтона, де мав зустрітися ввечері того ж дня з президентом США Клінтоном. Очікується, що можливі наслідки зустрічі, про які стане відомо вже сьогодні, матимуть для Арафата рекомендаційний характер, оскільки завтра спеціальна спостережна комісія, створена арабським самітом у Каїрі, прийме рішення з приводу мирного плану Білла Клінтона, запропонованого з метою врегулювання близькосхідної кризи.
Важливою складовою нинішнього етапу близькосхідного врегулювання є його тісна пов’язаність з внутрішньополітичною боротьбою навколо ізраїльського та палестинського лідерів. Політичний тиск на керівників «зсередини» створює певні ускладення перебігу мирного процесу, що періодично захлинається насильством. Для політичної верхівки як ізраїльтян, так і палестинців питання мирного врегулювання занадто важливе, щоб віддати його на розсуд одного лише лідера. 1 січня ізраїльський парламент (кнесет) абсолютною більшістю голосів («за» проголосували 56 депутатів, «проти» — 12) прийняв новий закон, запропонований депутатом від партії Лікудом Кацем. За новим положенням, жодний прем’єр-міністр не може без згоди з більшістю членів кнесету підписати договір з палестинцями, що підтверджує право арабських біженців на повернення в межі Держави Ізраїль.
