На політичнiй «пенсiї»
Чим займаються колишні перші особи?
У житті кожного відомого політика рано чи пізно приходить час, коли він повинен зійти з політичної сцени. Тепер ця година настала й для Герхарда Шредера. Перед відомим в усьому світі німецьким канцлером нині постало, напевно, непросте завдання: вирішити, чим займатися далі. Адже позаду залишаються чималі досягнення, популярність, найвищі політичні посади. Як знайти їм заміну? Проте, як показує досвід його попередників, колишні «вершителі доль» з успіхом знаходять для себе достойне заняття і на політичній «пенсії».
КОНСУЛЬТАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ, МЕМУАРИ…
Наприклад, частина політиків відкриває у собі здібності письменників, ораторів та радників. До таких належить і колишній президент США Білл Клінтон. Адже сьогодні він є одним із найоплачуваніших ораторів у світі. Даючи близько 60 лекцій щороку, він у середньому отримує за виступ по 159 тис. доларів. Окрім того, Клінтон успішно реалізовує свій літературний хист. Уклавши контракт про написання автобіографії «Моє життя», він отримав найбільший аванс в історії світової літератури — 12 мільйонів доларів. Уже вийшла у світ укладена ним збірка, до яких увійшло 250 рецептів вiд відомих у всьому світі зірок шоу-бізнесу.
Після відходу з великої політики до літературної праці повернувся і колишній президент Чеської Республіки Вацлав Гавел. У минулому відомий драматург, Гавел зараз працює відразу над кількома проектами — він пише автобіографію і п’єсу за мотивами «Короля Ліра».
Напевне, беручи приклад із цих відомих політиків, Герхард Шредер також вирішив написати мемуари про своє семирічне перебування на посаді канцлера. У них він збирається розкрити «останній секрет» свого рішення піти на дострокові парламентські вибори, які його соціал-демократична партія програла. Разом із тим, 61-річний Шредер збирається залишитися у політичному житті країни і навіть стати партійним авторитетом, на кшталт одного із теоретиків соціал-демократичного руху Ерхарда Епплера. Окрім того, вже з’явилася перевірена інформація про те, що екс- канцлер стане радником відомої швейцарської видавничої групи Ringier з питань міжнародної політики.
ПОЛІТИКА І ЩЕ РАЗ ПОЛІТИКА
Але не всі відходять від великої політики. Яскравий приклад тому — активна політична діяльність колишнього президента Франції Валері Жискара д’Естена. Програвши у 1981 р. вибори Франсуа Міттерану, він не пішов з великої політики, а заснував і протягом тривалого часу очолював одну з найбільших французьких помірно правих політичних партій — Союз за французьку демократію, яка в альянсі з партією Ширака «Об’єднання на підтримку республіки» є традиційною противагою соціалістам. Окрім того, д’Естен довгі роки був депутатом французького парламенту і очолював у ньому комісію з іноземних справ.
Продовжувати політичну діяльність, щоправда у іншій площині, вирішив і Олександр Квасневський. Після десяти років перебування на посаді президента Польщі він має шанси обійняти посаду Генерального секретаря ООН. Як відомо, Україна неодноразово висловлювалася за те, щоб наступником Кофі Аннана став представник східноєвропейської групи держав, — таким чином Київ підтримує Квасневського.
ЧАС ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ
Що спільного між колишнім британським прем’єром Джоном Мейджором, колишнім американським президентом Джорджем Бушем-старшим і колишнім президентом Філіппін Фіделем Рамосом? Як не дивно, але всі вони працюють на одну компанію — Carlyle Group. Ця компанія — один із найбільших у США інвестиційних банків, який спеціалізується на фінансуванні військової та космічної промисловості, має багатомільярдний обіг і 36% щорічного прибутку. Заснована у 1987 році, Carlyle активно використовує зв’язки колишніх високопосадовців, включаючи й екс-президентів цілого ряду країн. «Відставні політики» займаються в ній дуже важливою з економічного погляду справою — приваблюванням нових інвесторів. Адже хто відмовиться пообідати і сфотографуватися з Джорджем Бушем-старшим чи Джоном Мейджором? А за обідом можна обговорити багато справ, у тому числі й переваги нової військової та космічної техніки.
Грошовий відсоток iз добре налагоджених високих зв’язків — це класичний бізнес для певного числа колишніх політиків. Проте максимальну ефективність можуть забезпечити тільки найвищі екс-посадовці. Той же Буш-старший є найкращим прикладом успішної діяльності у цій сфері бізнесу. Адже водночас він веде кілька справ — відповідає у Carlyle за азіатський сектор і лобіює по всьому світу інтереси американського нафтового гіганта Chevron.
Зрештою, всі ці приклади підтверджують одну загальну тенденцію: тією чи іншою мірою успішна самореалізація на політичній «пенсії» є для відомих у минулому політиків швидше правилом, аніж винятком. Володіючи конфіденційною інформацією та широкими зв’язками на найвищих рівнях як усередині країни, так і за її межами, вони не поспішають іти в публічне забуття.
