Настала ера «постчавизму»

На виборах президента у Венесуелі, як і очікувалося, переміг спадкоємець покійного президента Уго Чавеса Ніколас Мадуро, якого підтримало 50,7%. На диво, опозиційний кандидат Енріке Капрілес програв йому всього 1,5%. Виборча комісія, оголосивши результати, назвала їх такими, що вже «не підлягають зміні». До слова, у жовтні минулого року розрив між опозиціонером та Чавесом був у 20%, на користь останнього.

Опозиція звинуватила Мадуро у фальсифікації виборів і вимагає 100% перерахунку результатів. Утім, останній вже пообіцяв переглянути підсумки голосування, а також закликав опозицію «працювати разом» для країни. Інавгурація президента, якого обирають на 6 років, відбудеться 19 квітня.

Про вибори у Венесуелі «Дню» розповіла Олександра КОВАЛЬОВА, кандидат політичних наук відділу трансатлантичних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України:

— Залишається велике питання, чи спроможний Мадуро тривалий час залишатися при владі? Його перемога складає всього 1,5%. Опозиційний кандидат Енріке Капрілес Радомськи вже сказав, що не визнаватиме результатів виборів. Опозиція вимагає перерахунку голосів, причому — 100%. За законом Венесуели, у таких випадках перераховують лише 54%. Тобто вже створюється привід фактично для дестабілізації країни. Це найстрашніший варіант. Якби Мадуро переміг із більшим відривом, опозиція могла би примиритися. Але ще за кілька годин до цього у своїй сторінці в Twitter Капрілес написав, що «влада фальсифікує вибори, і будьте до цього готові!» Тож опозиція не збирається здаватися. Вона здатна багато на що, аби отримати владу. Ставка є дуже високою — нафта.

У своїх передвиборчих промовах Мадуро наголошував на тому, що продовжуватиме політику Чавеса. Це можна сказати напевно щодо відносин із Кубою, Іраном, Білоруссю та Росією.

Щодо внутрішньої політики, то у венесуельській економіці склалася не дуже приємна ситуація, хоча й не критична. Економіка Венесуели на 90% залежить від продажу нафти. Тож головним завданням наступника Чавеса буде диверсифікація економіки і розвиток інших галузей виробництва. Хоча виникають сумніви: чи буде його політика ефективною щодо цього.

У Венесуелі зараз значний рівень інфляції. Уряд Мадуро вже девальвував венесуельську монету болівар. Але наскільки ефективними будуть заходи в цьому напрямку покаже лише час.

— Як перемога Мадуро позначиться на балансі сил у регіоні?

— Хоча Чавес і називав Мадуро своїм гідним наступником, але у нього, на жаль, немає такої харизми, яку мав Уго Чавес. Це дуже важливо для відносин у регіоні та з рештою світу. Оскільки він не має того впливу серед голів держав регіону і навряд чи найближчим часом він зможе здобути такий вплив, який був у Чавеса. Тому роль Венесуели може змінитися. З іншого боку, відносини в регіоні визначала нафтова потужність країни, на якій і будувалися стосунки з країнами регіону впродовж всього періоду, коли Чавес був при владі. Нафтовий вплив не зменшиться. Хоча особистий вплив лідера, безумовно, буде нижчим. З цього приводу у багатьох експертів виникали думки: хто все ж таки зможе очолити Латинську Америку?

— Про що свідчить мінімальна перевага Мадуро?

— Цей результат свідчить про те, що Венесуела потребує змін. Тому що яким би гарним не був «чавизм», його позитивний вплив проявився, в першу чергу, тому, що зменшилася кількість бідних в країні практично на половину. Це не секрет, що більшість з тих, що голосували за Чавеса і проголосували за Мадуро — біднота. Але Чавес був при владі 14 років. Будь-яка людина захоче побачити якісь зміни. Це по-перше. По-друге, Мадуро все ж таки не Чавес. У його передвиборчій кампанії було багато помилок. Вони наголошували на продовженні політики Чавеса. Використання його образу було головним у передвиборчій кампанії. Капрілес — нове обличчя у венесуельській політиці. Він представляє партію «Справедливість перед усім». Ця партія входить до об’єднання венесуельської опозиції під назвою «Круглий стіл демократичної єдності». Це дуже потужне фінансове об’єднання. До нього належать найзаможніші родини країни. Тож за опозицією стоїть великий капітал. До цього додається і підтримка західних країн. У першу чергу, практична відкрита підтримка Сполучених Штатів також не могла не позначитися.

Ще один важливий момент — на тлі яскравої особистості, якою був Чавес, програвав і Мадуро, і Капрілес. Після такої харизматичної особи важко дістати рівень впливовості і підтримки у населення.

— Наскільки вірогідно, що Мадуро погодиться на перерахунок голосів?

— Це було би в його інтересах. Оскільки він наголошує, що вибори відбувалися демократично, прозоро, легітимно, то я думаю, що він хоча би з огляду на це не відмовиться від перерахунку.

— Як перемога Мадуро позначиться на відносинах із Україною?

— Не вважаю, що зовнішня політика Венесуели щодо країн інших регіонів, у тому числі України, якось зміниться. Суттєві зміни можуть бути, якщо опозиція все ж таки прийде до влади. Але якщо ситуація не зміниться і Мадуро буде президентом, то розвиток відносин між Україною та Венесуелою залежатиме винятково від України. На жаль, з нашого боку не було ніяких серйозних зусиль (на державному рівні), щоб розширити співпрацю.