Несподіваний вибір Маккейна

Схоже, що президентські перегони у США набирають нового, доволі несподіваного повороту. Інтригу задав претендент на посаду глави Білого дому від Республіканської партії Джон Маккейн, який 29 серпня, у день свого 72-річчя, назвав ім’я свого партнера у боротьбі за президентське крісло. Ніхто не очікував, що сенатор від штату Аризона запропонує маловідомій губернаторці штату Аляска Сарі Пейлін стати кандидатом у віце-президенти. Адже до останнього моменту вважалося, що партнером Маккейна стане екс-губернатор штату Массачусетс Мітт Ромні. Серед претендентів на посаду віце-президента називали губернатора штату Міннесота Тіма Пауленті й сенатора Джозефа Лібермана. Слід зазначити, що до останнього моменту ніхто не знав, кого обере Маккейн собі у партнери. І рішення він ухвалив у четвер, запросивши Пейлін до себе в Седону, шт. Аризона. Спочатку з губернаторкою поспілкувалася дружина сенатора Сінді, а потім претендентку на посаду віце-президента прийняв у своєму кабінеті сам Маккейн. З нею сенатор познайомився в лютому цього року під час зібрання Національної асоціації губернаторів у Вашингтоні.

Багатьох бувалих республіканців здивував вибір Маккейна. Американські та британські газети вважають такий крок несподіваним і ризикованим. Разом із тим вони сприймають несподіване рішення сенатора як свідчення того, що той і надалі залишається реформатором-інакодумцем і намагається у такий спосіб сколихнути президентські перегони. На думку багатьох оглядачів, вибір Пейлін, першої жінки, яку буде номіновано на посаду віце-президента від Республіканської партії, відкриває нову сторінку в кампанії, яка, з погляду демократів, йшла щодо руйнування расових і гендерних бар’єрів у США. Маккейн сподівається, що після виходу Гіларі Клінтон із президентських перегонів Пейлін допоможе йому скоротити розрив із суперником від Демократичної партії Бараком Обамою серед жінок-виборців. А з іншого боку, оглядачі вважають, що вибір Пейлін допоможе Маккейну консолідувати базу консерваторів Республіканської партії. Більше того, взявши у напарники Пейлін, реформаторку в рідному штаті та вільнодумця в лавах Республіканської партії, Маккейн посилює свої позиції як більш безстрашного та ефективного, ніж Обама, борця проти спеціальних інтересів у Вашингтоні.

Разом із тим деякі аналітики вважають, що вибір Маккейна, відомого своїм темпераментом і непередбачуваною політичною поведінкою, ставить питання, як керуватиме Маккейн, чи його рішення базуватимуться на зважених міркуваннях — чи на демонстрації силі волі, чи не переважатимуть короткострокові мотиви та почуття над довгостроковими. «Американці люблять тих, хто ризикує, але вони також хочуть знати, що під час кризи ті діють спокійно», — відзначив Метью Доуд, який у минулому був стратегом кампанії Джорджа Буша і залишається нейтральним під час нинішніх перегонів Маккейна та Обами. «Американцям не обов’язково потрібен лідер, який під час кризи є дуже емоційним. І саме це повинен продемонструвати громадськості Маккейн», — додав він.

Представляючи Пейлін, Маккейн заявив, що він «знайшов потрібного партнера, який допоможе йому боротися проти тих, хто віддає перевагу привілеям над відповідальністю, ставить владу вищою за принципи, ставить власні інтереси над вашими потребами». За його словами, у губернаторі штату Аляска він знайшов людину, яка відома своєю боротьбою проти спеціальних інтересів, бюрократії, корупції і провальної політики і яка допоможе йому «розхитати Вашингтон».

Зі свого боку, претендентка на посаду віце-президента, розповідаючи про свій досвід, зазначила, що пішла в уряд не для того, щоб виконувати безпечну і нескладну роботу. «У гавані корабель — у безпеці, але ж він збудований не для цього», — наголосила Пейлін. Вона також зазначила, що «від нас очікують, що ми будемо правити чесно, з доброю волею, чіткими переконаннями та серцем слуги». За її словами, жоден лідер в Америці, за винятком сенатора Джона Маккейна, не проявив такі якості чітко чи представив так чітко загрозу, якщо справи підуть і далі так, як звичайно у Вашингтоні. «Зараз настав момент, коли принципи і політична незалежність значать більше, ніж просто слідування партійній лінії. І це людина, яка завжди служила своїй країні, а не лише своїй партії», — наголосила вона.

Справді, 44-річна Пейлін є новачком у політиці національного масштабу. Ще два роки тому вона була мером міста чисельністю 8 тис. чоловік. Однак Пейлін має те, чого бракує Маккейну, — консерватизм, що має компенсувати партійне вільнодумство сенатора. Вона є вихідцем із робочої родини. Її батько є шкільним учителем, а мати — шкільною секретаркою. Як матір п’ятьох дітей, остання з яких народилась у квітні цього року і страждає на хворобу Дауна, вона має надзвичайно привабливу історію життя. Її старший син служить в американській армії, 11 вересня його буде переведено на службу до Іраку. Вона була королевою краси і баскетбольною зіркою у школі, отримавши прізвисько Сара Барракуда. Справді, на противагу своєму противнику Джо Байдену, вона не має міжнародного досвіду, але є експертом з однієї величезної проблеми — енергетичної. Крім цього, вона може похвалитися чесністю. Увійшовши у політику у 28-річному віці, вона продемонструвала незалежність і чіткий моральний компас. 2004 року Пейлін подала у відставку з посади голови комітету у справах нафти й газу штату Аляска, протестуючи проти неетичних дій голови Республіканської партії у штаті, члена комітету. Через два роки вона перемогла на праймеріз губернатора-республіканця Франка Мурковські, а під час загальних виборів — демократа, ставши таким чином губернатором Аляски.

Пейлін не феміністка. Вона є прихильницею повної заборони абортів, носіння зброї (є мисливцем), добування нафти, включаючи території Арктичного національного дикого заповідника, а також, як і Маккейн, різко виступає за скорочення державних видатків. За віросповіданням Пейлін є євангелісткою. Як повідомляють газети, консервативні християнські лідери, які в минулому критикували Маккейна, з ентузіазмом сприйняли його вибір партнера на перегони.

На думку деяких оглядачів, вибір Пейлін на посаду віце-президента повинен поліпшити імідж Республіканської партії. І якщо Маккейн-Пейлін переможуть на виборах, то це викличе великі зміни в самій партії. Пейлін може стати першою в черзі на номінацію наступного кандидата у президенти від Республіканської партії і увійти до когорти лідерів нового покоління. Втім, щоб це сталося, Пейлін повинна пройти випробування мас-медіа, а потім громадською думкою. Адже не слід забувати, що 1984 року Геральдін Ферраро не витримала подібного випробування, чим сприяла поразці Волтера Мондейла.

До президентських виборів Пейлін повинна довести, що володіє президентськими якостями або є близькою до того. Вона має впродовж наступних днів продемонструвати своєю поведінкою власне судження, темперамент, знання і серйозність мети.

о слова, перший її виступ був досить вдалим. І час покаже, чи зможе вона зробити те, чого не вдалося Гілларі Клінтон. Як відомо, на з’їзді Демократичної партії в Денвері відзначали, що Гіларі залишила 18 млн. своїх прихильників під найвищим, найтвердішим скляним дахом в Америці. «Як виявилося, американські жінки не здаються і ми зможемо розбити цей скляний дах раз і назавжди», — наголосила Пейлін. За її словами, вона розуміє свою місію і впродовж наступних 67-ми днів збирається донести кампанію до кожного куточка країни і месидж реформ — до кожного виборця в Америці. Залишається лише почекати до 4 листопада, щоб побачити, на чий заклик до змін і реформ відгукнуться американці.