Нетаньяху йде на четвертий термін

На позачергових парламентських виборах в Ізраїлі попри всі очікування перемогла партія нинішнього прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху «Лікуд». Ця партія, в перекладі з ізраїльської мови — «консолідація», отримала 30 мандатів у 120-місному парламенті. А «Сіоністський табір» — альянс лівоцентристських партій на чолі з Іцхаком Герцогом — отримав 24 крісла.

Виступаючи перед своїми прихильниками в Тель-Авіві, ізраїльський прем’єр назвав результати виборів великою перемогою. «Незважаючи ні на що, ми досягли великої перемоги для національного табору на чолі партії «Лікуд», — цитує Нетаньяху агентство «Рейтер».

Нетаньяху повідомив, що вже приступив до консультацій із лідерами правих партій щодо формування урядової коаліції. «Громадяни Ізраїлю чекають, що ми швидко сформуємо відповідальне керівництво, яке працюватиме для них». Слід зазначити, що це буде четвертий термін Нетаньяху на посту прем’єр-міністра. Таким чином, він стає главою уряду, який найдовше перебуває на чолі уряду з 1949 року.

Під час виборчої кампанії Нетаньяху говорив, перш за все, про необхідність вирішення питань безпеки для Ізраїлю, тоді як опозиція робила акцент на соціально-економічних проблемах.

«День» звернувся до Посла Держави Ізраїль в Україні Еліава БЄЛОЦЕРКОВСЬКІ з проханням прокоментувати результати виборів.

— Пане посол, на вашу думку, як усе-таки вдалося Нетаньяху перемогти на цих виборах, адже всі прогнози передвіщали перемогу лівоцентристському «Сіоністському табору»?

— Це так. Але в Ізраїлі завжди дуже непередбачувані результати, й опитування громадської думки не завжди правильно показує, тим паче, що є дуже велика кількість людей, які вирішують в останню мить і не думають про це, зайняті іншим. Тому ці опитування не завжди показують реальну ситуацію.

— Навіть сам прем’єр-міністр Нетаньяху назвав це голосування «великою перемогою «Лікуда» і зазначив, що такий результат було досягнуто, незважаючи на всі перешкоди. А як би ви охарактеризували значення цієї перемоги для Ізраїлю, для демократії?

— Це були повністю демократичні вибори. У нас демократична система, тобто люди обирають. І вони обрали. Це означає — воля народу. Всі це приймають, у нас є коаліція і буде опозиція. Її позиція, звісно, полягає в тому, щоб політичними методами боротися проти уряду, як і в будь-якій демократичній країні. Є люди, які голосували за «Лікуд», вони задоволені. Є люди, які голосували проти, вони — менш задоволені. У нас це твердо встановлене правило демократичної гри, тому проводяться вибори і формується уряд. Завжди є такі, які менше підтримують, більше підтримують, потім через чотири роки ще раз вибори, інколи міняється, інколи — ні.

— У коментарях ЗМІ багато говорять, що буде сильна коаліція. Ви можете сказати, наскільки сильна?

— Я думаю, що зараз важко судити про якусь структуру, але від самого початку здається, що виробляється певна коаліція, у якої буде більш загальна характеристика для вироблення загального підходу. Особливих, серйозних, принципових розбіжностей між можливими учасниками цієї коаліції не буде.

— А щодо яких питань, пане посол, існує загальний підхід?

— До тих питань, які в Ізраїлі найбільш актуальні. По-перше, це питання зовнішньої політики, питання врегулювання конфлікту, економічних проблем, які у нас є. Ті питання, з якими ми стикаємося , — вони дуже-дуже серйозні. Дуже важливо те, як уряд вирішуватиме ці питання, щоб він був сильним і міг впоратися з цими завданнями. Тому що для Ізраїлю — це важливий і критичний час. І що сильнішим буде уряд, то більше можливостей впоратися з цими завданнями.

— Відомо, що Нетаньяху ставив на безпеку і невизнання Палестинської держави, а «Сіоністський табір» — на життєві питання: зниження цін на житло... Як вирішуватимуться всі ці проблеми?

— Існують передвиборні програми, і коли партія бере участь у передвиборній боротьбі, то вона ставить акцент на певні області, в яких вона зацікавлена, щоб висвітлити свої передвиборні програми. Я думаю, що всі ці партії (особливо великі) добре розуміють, наскільки важливі проблеми зовнішньої і внутрішньої політики. Я не бачу тут особливої різниці — лише питання передвиборної тактики. У кожної партії є свій підхід.

— Тобто тактика Нетаньяху — ставка на безпеку, скажімо, більше апелювала до ізраїльтян?

— Я не знаю, чи так це, але принаймні в Ізраїлі, звісно, питання зовнішньої політики і безпеки дуже важливі.

— А ось що ви скажете на заяву Герцога, головного опонента Нетаньяху, в інтерв’ю Haaretz: «Я переконаний, що лише уряд національної єдності може запобігти швидкому розпаду ізраїльської демократії і проведенню нових виборів у найближчому майбутньому»?

— Дивіться, у нас є практика такої політики національної єдності, коли є спільний уряд між Робочою партією (зараз це називається «Сіоністський табір») і партією «Лікуд». Мені зараз дуже важко оцінити можливість створення такого уряду. Але це було у минулому.

— Як надалі розвиватимуться відносини між Ізраїлем і США? Адже відомо, що Нетаньяху, будучи у Вашингтоні, викликав невдоволеність в адміністрації Обами своїми заявами, що з Іраном не можна домовлятися, не можна вірити йому, треба не дозволити Тегерану отримати ядерну зброю. А Сполучені Штати Америки є вашим головним союзником.

— У нас дуже тісні відносини із США. Це наш найсильніший і найважливіший партнер. І ці взаємини базуються на структурах, які були побудовані і вдосконалені з часом, працюють у постійному контакті й обміні. І ця система не залежить від того, хто на чолі уряду, які особистості тощо. Це все не впливає на інтенсивність відносин зі Сполученими Штатами. Я впевнений, що в будь-якому разі динаміка цих відносин, яка вже багато років працює, продовжуватиметься.

— А ось як результати цих виборів вплинуть на вирішення арабо-ізраїльського конфлікту? Адже Нетаньяху у своїй передвиборній програмі заявив, що палестинської держави не повинно існувати.

— Я думаю, що ще зарано говорити, яким буде підхід. Але думаю, що головне питання тут у тому, щоб у палестинців були лідери, у яких було б достатньо політичної волі знайти якесь рішення. На даному етапі ми не бачимо, щоб у політичних лідерів палестинської автономії була така воля. Якби вона була, то таке рішення можна було б знайти і з Нетаньяху, і з іншими, це не так важливо. У нас і до Нетаньяху були інші прем’єри і все одно цього рішення не знаходилось. Отож думаю, що головне питання тут полягає не в тому, хто прем’єр-міністр Ізраїлю, а в тому, що лідери Палестинської автономії повинні дуже чітко висловити свої наміри і довести не лише словами, але й справами, що вони хочуть знайти шлях до мирного врегулювання.

— Пане посол, можете сказати, як розвиватимуться відносини між Ізраїлем і Україною, яка після російської агресії тепер краще за всіх розуміє вашу країну, і багато хто навіть говорить, що наша країна повинна стати Ізраїлем у плані ставлення до безпеки?

— Я думаю, що для Ізраїлю Україна — це один із головних партнерів у цьому регіоні, і це не важливо, який уряд, ми продовжуватимемо дуже тісні відносини з Україною і співпрацюватимемо з Україною в різних сферах. І я тут не бачу жодних змін, ми прагнутимемо працювати тісніше й тісніше.

— А як щодо закритих постачань озброєння або деяких розвідувальних засобів, безпілотників. Це можливо?

— Пане Сірук, ви знаєте, що ми на ці теми не говоримо.