Німецькій конституції — 50

З прийняттям Основного закону тоді було зроблено правильні висновки з гіркого досвіду людиноненависницького зловживання державною владою за доби націонал-соціалізму й політичної та інституційної нестабільності Веймарської Республіки. «Батьки» Основного закону висунули основні права людини на початок конституції та у статті 1 зобов'язали всю державну владу поважати людську гідність і зважати на основні права, як чинне право, що безпосередньо передує законам.

Такій світоглядній орієнтації конституції на внутрішні справи відповідає її відкритість для міжнародної та наднаціональної інтеграції та міжнародного права. Таким чином, Основний закон Федеративної Республіки Німеччина полегшив прийняття Німеччини в спільноту народів і співтовариство європейських держав.

Прагнення до міжнародного співробітництва та інтеграції в європейські та атлантичні інституції є основою для консенсусу політичних сил Федеративної Республіки Німеччина. У важливих рішеннях, які приймає Німеччина у взаємодії з партнерами, бере участь суспільство. З такими зовнішньополітичними принципами Німеччина й раніше могла прокладати мости через колишні кордони силових блоків. Така політика миру, відповідальності, міжнародної солідарності та німецької активності у справі реалізації прав людини знайшла міжнародне визнання.

Цього року, 9 листопада, ми, німці, вшановуватимемо день, у який 10 років тому був відкритий Берлінський мур. Через 40 років державного поділу, впродовж яких німці у Федеративній Республіці Німеччина та німці у колишній Німецькій Демократичній Республіці були розділені людиноненависницьким кордоном, історичні зміни в країнах Центральної та Східної Європи торували нам, німцям, шлях до звершення державної єдності у свободі, так як це завжди уявляв собі Основний закон як бачення і як мету.

Тоді ми вітали кінець післявоєнного часу, кінець поділу Європи та Німеччини. Нам, німцям, вдалося звершити «єдність і свободу Німеччини у вільному самовизначенні», у злагоді з нашими сусідами. Так зазначено в новій, прийнятій 1990 року преамбулі Основного закону. Єднання Німеччини відкрило шлях до історичного процесу політичного єднання всієї Європи, що з того часу здійснив вирішальний прогрес. Основний закон, що неабияк себе виправдав, став конституцією всієї Німеччини.

Дивлячись на п'ятдесятилітню історію Федеративної Республіки Німеччина, ми відчуваємо вдячність за те, що два покоління в Німеччині і майже у всій Європі не знали війн. Ключем до цього є наш Основний закон, що дозволив нам сьогодні та на майбутнє «служити мирові у світі як рівноправний член в об'єднаній Європі».

Об'єднана Німеччина є сьогодні важливим партнером у побудові спільного європейського дому, в якому своє місце має і Україна. Німеччина здавна в міру сил підтримувала шлях України в цей європейський дім. Такий європейський шлях України є в інтересах Німеччини та у спільних інтересах Європи.