Нокаут для євро

Прибічники єдиної європейської валюти програли референдум у Швеції. У неділю 56% шведських виборців висловилися проти переходу їхньої країни на євро. «За» проголосували 42%. Масштабна кампанія на підтримку євро, розгорнута в пресі правлячою Соціал-демократичною партією, не допомогла. Не вплинула на результати голосування й трагічна загибель напередодні референдуму активної прихильниці єдиної європейської валюти, міністра закордонних справ Швеції Анни Лінд. По її смерті кількість «єврооптимістів» почала зростати, однак усе одно виявилася недостатньою для перемоги.

Шведи не захотіли відмовлятися від крони, адже темпи економічного зростання в цій країні вищі, ніж у єврозоні, рівень безробіття нижчий. Крім того, виборці побоялися, що різноманітні бюджетні обмеження, які принесе з собою євро, поставлять під загрозу знаменитий на весь світ «шведський соціалізм». Зіграли свою роль і проблеми дванадцяти країн зони євро з бюджетним дефіцитом.

У Брюсселі явно розчаровані результатами шведського референдуму. Голова Європейської Комісії Романо Проді заявив, що таке рішення шведів «послабить роль їхньої країни в Єросоюзі». Недільне голосування в Швеції вочевидь змусить уряди Великої Британії та Данії — країн, які допоки також зберігають національну валюту — зачекати з проведенням аналогічних референдумів (хоча в Данії, згідно з результатами опитувань, наприкінці минулого тижня на підтримку євро висловлювалися 56% громадян). Шведам тепер нескоро запропонують знову висловити своє ставлення до євро. Прем’єр-міністр країни Йоран Перссон дав зрозуміти, що це може відбутися не раніше 2010 року. «Ми всі повинні нести відповідальність за результати референдуму, — сказав він. — Я сподівався іншого. У довгостроковій перспективі ми матимемо менше можливостей, ніж мали б у разі іншого результату голосування». Перссон категорично зазначив, що не збирається у відставку, хоча поразка є для нього дуже болючою.

Фінська газета «Helsingin Sanomat» зазначає, що серед головних опонентів євро в Швеції — переважно робітники, молодь, жінки, пенсіонери та мешканці віддалених сільських регіонів. Вони особливо залежать від системи соціального забезпечення й бояться будь-яких кроків, які теоретично можуть поставити цю систему під загрозу. Тому Європейському Союзу з його туманними для пересічних громадян дискусіями щодо Європейської Конституції, не надто зрозумілою системою ухвалення й виконання рішень та явною бюрократією слід добре попрацювати над умінням переконувати виборців.