Нові інструменти європеїзації

Започаткована нещодавно в Празі ініціатива «Східне партнерство» матиме далекосяжні наслідки для України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії та Молдови та розвитку цього регіону загалом. І це попри те, що названим вище «східноєвропейським партнерам» у Брюсселі не обіцяють перспективи членства, і лібералізація візового режиму для цих країн є «довгостроковою метою». В ухваленій ввечері 7 травня 27-ма країнами ЄС і шістьома колишніми радянськими республіками декларації наголошується, що головною метою «Східного партнерства» є створення необхідних умов для посилення політичної асоціації та подальшої економічної інтеграції між ЄС та зацікавленими країнами-партнерами.

Як відзначають багато зарубіжних оглядачів, насправді празька ініціатива означає, що Європейський Союз вступив у боротьбу з Росією за вплив у країнах, які її оточують. Брюссель хоче використати свій «м’який вплив» на противагу Росії, яка завжди готова задіяти всю гаму наступальних засобів, щоб насадити свій авторитет на території, яку Кремль 2008 року назвав своєю «зоною привілейованих інтересів».

Характерно, що до саміту і під час прес-конференції лідери країн ЄС часто наголошували, що «Східне партнерство» не спрямоване проти будь-якої країни, відповідаючи таким чином на закиди Москви, що новою ініціативою ЄС намагається втручатися в сферу, яку Росія традиційно вважає сферою власних інтересів. Хіба що Росія відчуває загрозу від того, що такі спільні цінності, як свобода, демократія та ринкова економіка, поширюватимуться на її безпосередніх сусідів, для яких у Москві знайдено термін «близьке зарубіжжя». «Якщо хтось має відчуття, що «Східне партнерство» — проти когось чи чогось, то він помиляється. Це партнерство за співпрацю і стабільність у важливій частині Європи», — наголосив на прес-конференції високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана.

Нагадаймо, що напередодні саміту міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров висловив сподівання, що «партнерство не піде тим шляхом, яким, скажімо, Єврокомісія готувала нещодавню конференцію по газотранспортній системі Україні, коли питання, що прямо стосуються РФ, намагалися вирішувати без нашої участі». До речі, 2003 року Росії було запропоновано приєднатися до Європейської політики сусідства, але тоді вона відмовилася й домоглась привілейованого партнерства з ЄС.

Втім, зрозуміло, що нині йдеться про велику політику й, зокрема, здатність ЄС її реалізовувати попри існуючі всередині євроспільноти протиріччя щодо східного напрямку. Німецький канцлер Ангела Меркель назвала «Східне партнерство» важливим виміром політики співпраці ЄС. «ЄС знає, і не лише завдяки грузинській кризі та газовій кризі на початку цього року, що безпека та процвітання в Європі залежить від стабільності східноєвропейських країн-партнерів», — наголосила вона.

Президент Європейської комісії Жозеф Мануель Баррозу також вважає започатковане «Східне партнерство» політичною ініціативою, яка служить стратегічним інтересам ЄС. Він назвав партнерство «новим стартом у відносинах з нашими східними сусідами» і підкреслив, що воно надає партнерам набір інструментів для досягнення окремими країнами-учасницями їхніх цілей. Зокрема, угоди про асоціацію для тих партнерів, які досягли значних успіхів на шляху утвердження демократії, верховенства закону, прав людини і принципів ринкової економіки.

Дещо відмінний погляд щодо ролі нової політики висловив чеський президент Вацлав Клаус, який наголосив, що «Східне партнерство» не має розглядатися як альтернатива перспективі майбутнього членства, оскільки процес розширення ЄС ніколи не завершуватиметься. «Ми не хочемо будувати закритий привілейований клуб», — наголосив чеський президент на обіді для учасників саміту. Пан Клаус висловив сподівання, що цей саміт дасть важливий сигнал, який свідчитиме про те, що ЄС відкривається новим формам відносин та інтенсивнішій економічній і політичній співпраці. Він також наголосив, що поділяння і запровадження спільних цінностей для Європи важливіше, ніж географічна близькість.

Тим часом на початку саміту Мірек Тополанек, прем’єр-міністр головуючої в ЄС Чеської Республіки, наголосив на тому, що «Східне партнерство» не передбачає відновлення блоків чи боротьби за сферу впливу. «Це буде не формальна, а прагматична співпраця рівних партнерів у галузі торгівлі, енергетичної безпеки, а також у галузі посилення демократичних принципів і кращого урядування», — відзначив чеський прем’єр.

У Європейській комісії вважають, що за даних умов Україна отримує у «Східному партнерстві» найкращу пропозицію. Про це зазначила під час брифінгу з українськими журналістами комісар ЄС з питань зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер. Відповідаючи на запитання «Дня» щодо того, за яких умов Україна може отримати перспективу членства в ЄС, вона сказала: «Реальність така, що на даному етапі ні Україна, ні члени ЄС не готові до цього. Я завжди говорила, що майбутнє не можна передбачити. Країни — члени ЄС у майбутньому можуть змінити позицію, але саме на цьому етапі це все одно, що стукати у двері, коли ви знаєте, що отримаєте відповідь «ні». Це неправильний підхід. Використовуйте те, що ви маєте. Перед вами величезна пропозиція — «Східне партнерство». Це справді добра пропозиція, і ми почали з Україною готувати угоду про асоціацію, угоду про розширену зону вільної торгівлі, мобільність, угоду про спрощення візового режиму. Все це є тут. І тепер потрібно це використовувати й імплементувати».

Схоже, в Україні це також розуміють. Президент України Віктор Ющенко висловив упевненість, що «Східне партнерство» посилить довіру і створить нові важелі для європейського єднання, поширення демократії та зміцнення безпеки. «Ми повинні забезпечити повну взаємну правову та інституційну сумісність. Нам необхідно створити інтегровану систему управління кордонами у відповідності до сучасних європейських стандартів. Ми виступаємо за розробку і втілення програм, що матимуть у своїй основі політику вирівнювання регіонального розвитку, як це було зроблено в країнах Центральної Європи», — підкреслив український Президент.

Виконувач обов’язків міністра закордонних справ Володимир Хандогій вважає «Східне партнерство» комплементарним, прагматичним механізмом розвитку співпраці між Україною та ЄС. За його словами, запропонований у рамках «Східного партнерства» формат співпраці дозволяє Україні розвивати відносини з ЄС як на двосторонньому рівні, так і на багатосторонньому. Торкаючись питання розподілу 600 млн. євро, призначених на проект, пан Хандогій сказав, що Україна радо б отримала кошти на облаштування кордонів чи енергетичні проекти. «У «Східному партнерстві» є стимули освоїти ресурси, які ми можемо взяти», — додав він.

Слід зазначити, що «Східне партнерство» керуватиметься принципами диференціації та вибірковості, зокрема, розвиватиметься паралельно з двосторонніми відносинами між ЄС та третіми країнами. Як відомо, саме цього домагалася Україна, активно виступаючи проти Європейської політики сусідства, яка прирівнювала всіх сусідів ЄС. Зокрема тих, хто має амбіції вступити до Європейського Союзу, і тих, хто цього не прагне.

Згідно з пунктом 12 декларації, передбачається запровадження чотирьох тематичних платформ. Перша з них стосуватиметься утвердження демократії й верховенства права, друга — економічної інтеграції, третя — питань енергетичної безпеки й четверта — контактів між людьми, зокрема, спрощення візового режиму.

По кожній з платформ уже в червні передбачається ухвалення реалістичних цілей, які періодично обновлятимуться з відповідною робочою програмою і щодо яких буде здійснюватися оцінка прогресу. Такі зустрічі проводитимуться як мінімум двічі на рік на рівні урядовців, які зайняті здійсненням реформ у відповідних галузях. Про результат діяльності платформ складатиметься доповідь на щорічних зустрічах міністрів закордонних справ.

Час покаже, як Україна використає запропонований ЄС механізм співпраці. Причому перші пропозиції щодо проектів і програм Києву потрібно подати вже в червні. Однак, мабуть, чи не найважливішим є те, що в Україні, здається, остаточно зрозуміли, що зараз і мови не може бути про перспективу членства в ЄС. Отже, акцент має робитися на тому, як якомога плідніше використати набір інструментів «Східного партнерства» для реального наближення України до Європейського Союзу. Тому потрібно не словами, а конкретними діями демонструвати відданість європейському вибору і європейським цінностям. Причому це стосується всіх політичних сил, які задекларували європейський вибір, як провладних, так і опозиційних.

Голова комітету із закордонних справ Європейського парламенту Яцек Сарюш-Вольські в інтерв’ю «Дню» висловив переконання, що «Східне партнерство» більше наблизить Україну до ЄС і зрештою одного дня відкриє перспективу членства в ЄС. «Замість того, щоб зараз стагнувати, краще мати економічний і політичний поступ, економічну інтеграцію та політичну асоціацію, що народиться у партнерстві, щоб бути спроможним одного дня поставити питання про членство», — сказав європарламентарій. Водночас він підкреслив, що в даний момент для України найактуальніші дві прості речі: політична стабільність та економічне відродження.