Нові старі погрози Будапешта

Ще не встигли забутися палкі дискусії Києва та Будапешта щодо мовного пункту закону «Про освіту», як між нашими країнами знову загострюється риторика. Цього разу приводом для обміну різкими заявами стало оприлюднене в YouTube відео, на якому зображена церемонія вручення українським громадянам у консульстві Угорщини в Береговому, що на Закарпатті, угорських паспортів. З запису видно, як люди отримують документи, складають присягу на вірність сусідній країні, співають її гімн, а насамкінець працівники дипустанови просять людей «приховувати від державних структур України факт отримання угорського громадянства». («День» писав про це в матеріалі «Присягаю на вірність ... Угорщині» 20 вересня).

Одразу після появи цього відео Київ оперативно відреагував на такі дії. Зокрема міністр закордонних справ України Павло Клімкін повідомив про рішення вислати угорського консула в Береговому та назвав видачу угорських паспортів «викликом нацбезпеці України». «Проблемою на скандальному відео з Генконсульства Угорщини в Берегове є не тільки роздача громадянства, а ЗАКЛИК приховати це від України. Є про що говорити і ми будемо діяти!», — написав він пізніше у Twitter.

У відповідь на рішення вислати консула Будапешт пригрозив вжити дзеркальної відповіді, а також, як і під час минулих дискусій, пообіцяв вживати кроків, які сповільнюватимуть рух України в ЄС і НАТО. Міністр закордонних справ Угорщини Петер СІЙЯРТО також наголосив, що його країна «заступиться за права кожного члена угорської громади на Закарпатті», цитує його Радіо Свобода. Таку заяву він зробив у відповідь на те, що до бази даних сайту «Миротворець» внесли імена чотирьох місцевих депутатів і заступника мера Чопа, які мають угорські паспорти. «Подвійне громадянство — це повсякденна практика в ЄС. Відповідно, протести з боку України не вказують на те, що Київ серйозно ставиться до європейської інтеграції та вступу до НАТО», — сказав Сійярто, пише DW.

Варто зазначити, що сама Угорщина нині перебуває в досить непростій ситуації в ЄС, адже понад дві третини депутатів Європарламенту проголосували за початок дисциплінарної процедури проти цієї країни з огляду на підозри в обмеженні нею свободи слова, порушенні прав меншин, відмову дотримуватися єдиної політики ЄС щодо мігрантів тощо. Якщо рішення підтримає Європейська Рада, Угорщину можуть позбавити права голосу в Раді ЄС.

Глави МЗС і України, і Угорщини пообіцяли зустрітися та обговорити питання щодо видачі на Закарпатті угорських паспортів на полях 73-ї сесії Генасамблеї ООН в Нью-Йорку, що стартувала якраз 24 вересня. 

«День» звернувся до українських і закордонних експертів з проханням прокоментувати цю ситуацію, наміри Будапешта ускладнювати просування України до членства в ЄС і НАТО та розповісти, як Києву варто діяти у відповідь на дії сусідньої країни:

«ТРЕБА НЕ БОЯТИСЯ ДІЯТИ РІШУЧЕ»

Костянтин ГРИЩЕНКО, міністр закордонних справ (2003—2005 рр., 2010—2012 рр.):

— Перш за все, Україна не має піддаватись на будь-який шантаж від будь-якої держави. Тим більше, коли йдеться про сусідню державу, яка висуває вимоги, що не відповідають ні духу, ні правовим основам наших взаємовідносин. Відтак, треба визначатись, чи ми будемо, як держава, робити все, що від нас вимагають, при тому, що, по-суті, ніякого позитивного порядку денного угорська сторона не пропонує.

На якомусь етапі треба враховувати й те, що політика нинішнього уряду Угорщини є не тільки неприйнятною для України в цьому та в багатьох інших аспектах, а й викликає гостру реакцію з боку країн-членів ЄС і європейських інституцій. Утиски преси, порушення демократичних прав стали предметом обговорення в Європейському парламенті, і виникають питання про запровадження проти Угорщини санкцій у межах того, що передбачено європейським законодавством. Тому в даному разі намагання Угорщини якимось чином завадити європейській інтеграції України, нашому подальшому руху в напрямку Європи не будуть ефективними. Вони так чи інакше не можуть уповільнити наш рух більше, ніж об’єктивні обставини зараз заважають нам рухатись швидше.

— А як прокоментуєте фразу Сійярто про те, що подвійне громадянство поширене в Європі, тому, з огляду на те, що  Україна рухається в бік НАТО і ЄС, вона не має «ставити під сумнів цю інституцію»?

— Кожна країна, в тому числі й держави в ЄС, по-різному ставляться до цього. Це суверенне право кожної держави і в даному випадку не їм нас учити, яким чином це вирішувати. Це має регулюватися нашою Конституцією, як це робиться сьогодні, і відповідними законами, але не під тиском сусідньої держави.

Тому треба не боятися діяти рішуче і треба розуміти, що в Угорщини в рамках ЄС практично ніяких союзників немає.

«УКРАЇНІ ТРЕБА КОНСУЛЬТУВАТИСЯ З МАЙБУТНІМИ ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СОЮЗНИКАМИ»

Григорій МЕСЕЖНИКОВ, директор інституту суспільних проблем, Братислава:

— У нас справді також існувала проблема з Угорщиною щодо впровадження цією країною закону про подвійне громадянство, яке у Словаччині було зустрінуте доволі негативно. Хоча тут був дещо інший контекст. Наші відносини з Угорщиною все-таки відрізняються від відносин Угорщини з Україною.

Нині особливе занепокоєння викликає той факт, що угорський уряд підходить до вирішення цієї проблеми, ставлячи під сумнів прагнення України вступити до ЄС і НАТО. Особливо в контексті російської агресії щодо України викликає занепокоєння те, що Угорщина взагалі може ускладнити євроінтеграцію України.

А що стосується словацько-угорських відносин, у нас тоді був ухвалений закон, який тих, хто отримав громадянство Угорщини, автоматично позбавляв громадянства Словаччини. Це теж був не найкращий підхід, який спричинив тут багато суперечок, негативне ставлення, створив політичну проблему. Але у нас проблема виникла у відносинах між двома країнами, що вже вступили до ЄС. Сама проблема мала, швидше, символічний, ніж практичний, характер, тому що статус громадян Словаччини й Угорщини, незалежно від національності, щодо ЄС був у принципі ідентичний, оскільки ми були громадянами держав, що входять до ЄС. Тому мені здається, що у відносинах між Угорщиною й Україною — це більш серйозна проблема. У цій ситуації Україна повинна приймати рішення, які збережуть суверенітет держави і не дозволять цій проблемі вилитися у щось, що може ускладнити її рух у бік ЄС і НАТО.

Крім того, думаю, що Україні в цьому питанні треба консультуватися з майбутніми європейськими союзниками. Річ у тім, що Угорщина сама зараз у дуже складній ситуації в ЄС. Якраз на хвилі цієї критики щодо Угорщини розуміння важливості цієї проблеми для України в Брюсселі і серед країн-членів ЄС, можливо, буде підвищене.

— Чому Будапешт так поводиться щодо до сусідніх країн, прикриваючись намірами «захищати» права своїх меншин в інших країнах?

— Нинішня урядова партія Угорщини «Фідес» — націоналістичного толку. У них — концепція єдиної угорської нації, і в цьому вони поводяться досить послідовно. І також у них у Конституції записано, що обов’язком Угорської держави є захист прав громадян угорської національності інших країн. Але це можна робити в різних формах. А те, що зараз відбувається між Угорщиною й Україною в контексті того, що Україна нині якраз наближається до Заходу, абсолютно неприйнятно.

Думаю, що тут ще розігруються певні ігри, пов’язані з бажанням партії «Фідес» представляти себе для виборців як захисника національних інтересів.

Крім того, хоч, можливо, для України це не найголовніше, але в сусідніх з Угорщиною країнах із цієї частини кордону, окрім іншого, вони розраховують на те, що громадяни, які отримали їхнє громадянство, можуть стати активними учасниками виборчого процесу в Угорщині, тобто стати виборцями партії, яка дала їм громадянство. Можливо, у Будапешта є й такі міркування.

У будь-якому разі, це не служить інтересам добрих відносин між Угорщиною й Україною, і особливо в контексті нинішньої ситуації, коли Україна є жертвою агресії, перебуває під сильним тиском свого східного сусіда, коли частина території була окупована й анексована. З боку партнерських країн — членів ЄС і НАТО — має бути абсолютно інше ставлення, швидше, підтримка і прагнення не допускати нічого, що могло б ці відносини ускладнити. На жаль, з боку Будапешта останнім часом втрачається сенс таких відносин.