«Обережні надії» — краще, ніж нічого

Візит був, на думку самого Тарасюка, успішним — вирішено нарешті справу з диппредставництвами України та Росії в Москві та Києві. Є, за словами українського міністра, «обережні надії» на ратифікацію Думою широкомасштабного договору до кінця року.

Під час візиту Тарасюка виявилося, що Москва та Київ зберігають якщо не протилежні, то принаймні далекі від єдності погляди на реформування СНД. «Обережні надії» на ратифікацію «великого договору» значною мірою залежать від того, чи переконає Кремль Думу в тому, що Україна є незалежною державою. Зі свого боку, Росія часто нагадує Україні, що Верховна Рада мала б ратифікувати договір про «нульовий варіант», не даючи жодної інформації про те, від чого, власне, Київ за цим документом відмовився.

Нині в Москві домовлено про візити парламентської делегації на чолі з Олександром Ткаченком та делегації МЗС на чолі з першим заступником міністра Олександром Чалим, яка вирішуватиме вже конкретні питання, наприклад, розрахунків Чорноморського флоту Росії за електроенергію, воду, газ. Погоджено «продовжувати консультації» про розмежування Азовського моря, Керченської затоки, континентального шельфу — досі Москва категорично заперечувала, що їх взагалі потрібно ділити. Адже, зрештою, Леонід Кучма якось заявив, що Азов є спільним морем для обох держав.

Однак у будь-якому разі, хоч якісь «обережні надії» — це набагато краще, ніж ніщо.

КОМЕНТАР

Анатолій Гуцал, заступник директора Інституту українсько-російських відносин Ради національної безпеки та оборони України:

«Я дивився б на цей візит як на розвідку можливостей у сфері зовнішньої політики — бо у сфері економіки процес розвивається плідніше. Сам факт візиту за нових умов у Росії є свідченням того, що є бажання зустрічатися та обговорювати проблеми. Але й Селезньов, і Дума вже давно обіцяють ратифікувати широкомасштабний договір, та все тільки обіцяють.

Я радію, що на цей раз не було недружніх відгуків у російській пресі, де б у всіх проблемах звинувачувалася Україна.

Взагалі в Росії нині йде переосмислення політики. І яке місце в цій новій політиці займе Україна — залежатиме лише від того, як ми себе поводитимемо. Якщо, наприклад, ми відгородимося — то наше місце займуть інші».

№224 21.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»