Панама
Одним із головних підсумків перебування московського мера Юрія Лужкова на святкуванні дня російського Військово-морського флоту в Криму стало рішення про спільне будівництво московським і кримським урядами мосту через Керченську затоку. За умовами підписаної угоди, новий міст буде фактично московською власністю: 76 відсотків акцій новоствореного акціонерного товариства належатиме урядові російської столиці і лише 24 відсотки — Кримському фонду держмайна. Коли я прочитав це повідомлення, якось відразу згадав історію побудови Панамської затоки. Звісно, для нас ця історія не має великого значення, затока ж є, однак у ХIХ сторіччі серед тих, хто придбав акції пізніше за збанкрутілу компанію Панамської затоки, слово «Панама» стала ознакою шахрайства і некомпетентності… І лише через десятиріччя, коли виникла реальна потреба в Панамській затоці, на місце шахраїв прийшла держава — і не Панама, а США. І почалася боротьба панамського народу за власний контроль над зоною каналу… Однак це вже зовсім інша історія… А в нас? Ну поясніть мені, звідки візьмуться гроші на будівництво цієї унікальної магістралі? У Москві вже майже десять років заморожене будівництво метрополітену, мешканці «спальних районів», які погодилися на переїзд у Бутово чи Митіно під обіцянки мера про швидке будівництво метро змушені годинами добиратися до своїх домівок на автобусах та маршрутках. А за мільярд доларів — саме стільки треба викласти за міст через Керченську затоку — можна не тільки добудувати вже існуючі лінії, а й побудувати новий метрополітен. Якби такі гроші вкласти у кримські курорти — цю ганьбу України — вони могли б конкурувати хоча б iз Анталією, а не сподіватися на вічну бідність наших недореформованих російських сусідів!
Я вже не прошу порівняти суму, потрібну на будівництво мосту, із цифрами російсько-українського товарообігу. Навіщо? Мені просто цікаво, звідки гроші візьмуться. Тільки минулого тижня ми бачили Юрія Лужкова на трибуні Ради Федерації: без п’яти хвилин несенатор, мер захищав право регіонів на податки — і програв, ганебно програв! Нове податкове законодавство не залишає Лужкову жодного шансу навіть на побудову нових мармурових «потьомкінських селищ» у центрі столиці, не те щоб мостів у Криму. І він про це знає. Ми зіштовхнулися з новою «Панамою» — тільки «Панамою» політичною. Отож, мешканці та гості Криму, зніміть ваші панами, вшановуючи пам’ять мосту, якого ви так ніколи і не побачите!