Партія влади

Напередодні парламентських виборів у Росії стає очевидним, що політична еліта цієї країни всерйоз занепокоєна своїм майбутнім. Борис Єльцин уже не є гарантом її стабільності. Про долю руху Віктора Черномирдіна «Наш дім — Росія» говорять із неприхованим співчуттям — він створювався як партія влади і, внаслідок втрати цієї влади Черномирдіним, фактично збанкрутів.

Спочатку здавалося, що всі нові рухи й об'єднання будуть формуватися виключно на опозиційних засадах: принаймні очевидну тенденцію до опозиційності проявляв московський мер Юрій Лужков, який свого часу беззастережно підтримував Єльцина. Спостерігачі обговорювали можливість союзу лужковців із комуністами, сам мер претендував на роль лідера лівоцентристського блоку…

Однак тепер події почали розвиватися зовсім інакше. Лужков майже офіційно оголосив про об'єднання передвиборних зусиль свого руху «Отечество» із зусиллями «Всієї Росії». Лідером останнього руху здебільшого називають татарстанського президента Шаймієва, хоча серед його засновників чимало провідних регіональних керівників. Говорять, що до цих двох організацій може додатися й новостворений блок «Голос Росії» іншого губернатора — Титова.

Таким чином, мова йде не про опозицію, а про партію іншої влади — регіональної, яка звичайно посилюється за рахунок послаблення влади федеральної. Доказів цього послаблення шукати не потрібно: чого варті лише голосування щодо відставки генерального прокурора в Раді Федерації. Дивуватися не варто: в нинішніх економічних умовах центрові все важче давати регіонам гроші. А навіщо регіонам такий центр? І вони починають серйозно думати про власний контроль над центром, про те, що в цій ситуації саме регіональним елітам варто вирішувати, кому бути наступним президентом Росії, а кому засідати в парламенті.

Лужков зрозумів це одним із перших і став швидко позбавлятися іміджу московського політика. Не мер столиці, а керівник «суб'єкту федерації». Ось два чарівних, два головних слова!

Свого часу московські політологи дуже любили розповідати, як невдячна Україна після проголошення незалежності розпадається на друзки, у той час, як могутня єдина Росія…

Ну-ну…