Паскаль ФІЄСКІ: «Ми не хочемо, щоб російський смерч захопив і Україну»

У посланні президента Франції Жака Ширака українській пресі, оприлюдненому напередодні його запланованого на 2 — 4 вересня візиту в Україну, говориться, що він збирається «надати рішучу підтримку» новій Україні, котра з’явилася на карті Європи, і що Франція «всіма силами хоче допомогти Україні закріпитись у європейській сім’ї, до якої вона належить».
Посол Франції в Україні Паскаль Фієскі в інтерв’ю «Дню» закликав не вбачати нічого страшного в тому, що досі не були налагоджені обміни президентськими візитами. Можливо, справді Франція лише тепер почала помічати Україну на європейській карті? Відповіді пана Посла цьому не суперечать.
— Чи можна тепер, напередодні візиту президента Ширака в Україну, говорити про початок потепління в українсько-французьких відносинах? Багато хто в Україні вважає, що Франція «занадто пізно» оцінила стратегічну важливість України для Європи. Яка ваша точка зору?
— Потепління триває вже досить довго. За останній рік, приміром, президенти Ширак і Кучма зустрічалися на різних форумах п’ять разів. Вважаю, що Франція завжди усвідомлювала й чітко бачила значущість України. Є думка, нібито Франція визначилася зі ставленням до України з певним запізненням, порівняно зі своїми партнерами, і віддає перевагу відносинам з Росією і країнами Центральної Європи. Проте слід враховувати, що з Україною нам довелося починати практично з нуля.
Знаменно, що цей візит збігається в часі з моментом, коли стабільність в Україні особливо підкреслила криза в Росії. Ми не хочемо, щоб цей смерч захопив і Україну. Тому ми докладаємо зусиль на рівні МВФ, аби Україна отримала допомогу, на яку вона розраховує.
Ця криза підкреслила різницю між Україною й Росією: банківська система України перебуває у кращому стані, у країни менше боргів, ніж у Росії, стратегія, якої дотримувалася Україна в царині виплати зовнішніх боргів, виявила себе в цих умовах найкращим чином.
— Які проблеми будуть головними в розмові президентів? Які сфери співробітництва Франція вважає найпривабливішими і чому така низька активність французького капіталу в Україні?
— Президенти обговорять такі блоки питань, як роззброєння, будівництво Європи ХХI століття, ті можливості двосторонніх відносин, які не використовуються цілком. Це й розширення обмінів між відділами міністерств, і обміни в галузі культури, і виставки в рамках днів України, де планується показати не лише багаті традиції України, а також її сучасну творчість.
Можливим видається й розширення інвестицій. Проте для цього потрібні поліпшення інвестиційного клімату, юридична безпечність, прозорість податкової системи і законодавства. І ми дуже уважно стежитимемо за розвитком справи компанії «Лафарж», уже переданої в українські юридичні інстанції. Ми віримо в українську юстицію.
Є безліч проектів, які можна було б реалізувати в різних галузях. А поки що найбільшого прогресу досягнуто в сільському господарстві й енергетиці. Більша частина документів, запланованих до підписання під час візиту, стосується саме енергетики.
Проблема Чорнобильської станції викликає значний резонанс у нашій країні, де 80% електроенергії виробляють АЕС. Франція цілком підтримує позицію України стосовно проблем Чорнобиля — це стосується й перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну структуру, бере участь у кількох тендерах і сподівається, що відповідні роботи почнуться вже найближчим часом. Також Франція виступає за якнайшвидше завершення добудування компенсуючих Чорнобиль потужностей, позаяк це дасть змогу закрити ЧАЕС. Для нас ядерна безпека є найважливішим пріоритетом. І хоча, приміром, ЄБРР є організацією, яка працює за комерційними принципами, мені здається, вплив Франції в ЄБРР, спрямований на підтримку України загалом і фінансування чорнобильських проектів зокрема, має правильний напрям.
— Чи йтиметься про можливе співробітництво між регіонами України і Франції?
— Це те, чого я дуже хотів би. Регіональне співробітництво, яке сьогодні розвивається в ЄС і яке Україна має з Польщею, — виглядає більш багатообіцяючим, ніж система міст-побратимів. Однак тут потрібна певна додаткова робота.
— У контексті будівництва Європи ХХI століття — як Франція ставиться до відносин між ЄС і Україною, їх критикою з боку Києва і можливості зведення нових бар’єрів через запровадження візового режиму з боку країн, які готуються ввійти в ЄС?
— Міністр закордонних справ Юбер Ведрін під час візиту в Київ говорив, що ЄС повинен чітко визначити свою стратегію стосовно України. А реалізація договору про партнерство і співробітництво між Європейським Союзом і Україною дозволить прийти до створення зони вільної торгівлі. І Україна, і ЄС повинні використати всі можливості, які є в цьому договорі.
Відносно нових бар’єрів — йдеться про технічно складний момент, і рішення тут прийматиметься колективно. Ми виступаємо за те, аби на Європейському континенті не виникали нові розділові лінії. І ми високо цінуємо співробітництво України з її західними сусідами.