Перемога дуету Давутоглу – Ердоган

На позачергових парламентських виборах у Туреччині минулої неділі досить несподівано перемогла ісламсько-консервативна партія Ердогана, яка шість місяців тому вперше за 13 років втратила більшість у парламенті. Переважна кількість опитувань напередодні дострокових виборів давали заснованій нинішнім президентом Партії справедливості і розвитку (АКР) 43% голосів, а більшість оглядачів говорили про можливість створення коаліції.

У результаті політична сила Ердогана отримала 49,4 відсотка голосів виборців. «Відчуття нестабільності в Туреччині у поєднанні зі стратегією Ердогана сильної особистості, яка може захистити виборця, спрацювала», пояснює такий результат у своєму Twitter директор Турецького інституту Близькосхідних досліджень у Вашингтоні Сонер Кагаптай.

До парламенту також пройшли: Народно-республіканська партія — у них понад чверть голосів. 12% відсотків у Партії націоналістичного руху, яка втратила 4% у порівнянні з попередніми виборами. Ледве 10-відсотковий прохідний бар’єр подолала Демократична партія народів, що представляє курдську меншину.

Тепер у АКР 316 місць, або іншими словами комфортна більшість у меджлісі, куди загалом входить 550 представників. Однак цього не достатньо, щоб самостійно змінити конституцію. А саме таке завдання ставив Ердоган на вибори 7 червня, прагнучи змінити устрій країни на президентську республіку.

Президент країни Реджеп Таїп Ердоган назвав такий результат близької йому партії «потужною відповіддю» забороненій Робітничій партії Курдистану (РПК).

Тим часом  прем’єр-міністр Ахмет Давутоґлу написав Twitter: «Elhamdulillah» (Маємо дякувати Богу). Пізніше виступаючи перед прихильниками, він сказав: «Сьогодні день перемоги нашої демократії і наших людей. Сподіваюсь, ми будемо добре вам служити наступні чотири роки і постанемо перед вами знову 2019 року». Крім того, Давутоґлу закликав до змін конституції. «Нинішня система не відповідає потребам Туреччини. Очевидно, що цей одяг став затісним для нашої країни. Давайте разом рухатися від конституції, створеної після перевороту, в напрямку більш цивільного і ліберального основного закону», — наголосив прем’єр.

Давутоглу пообіцяв також захищати права всіх громадян, а також свободу думки та віросповідання. Але це дивно лунає після нещодавніх рейдів силових структур на опозиційні медіа, пов’язані з головним ворогом Ердогана, священиком Ферхулла Гюленом, включаючи закриття двох телестанцій і захоплення газет. Усе це лише посилює побоювання щодо ерозії свободи слова і верховенства права.

Крім того, на думку оглядачів, повернення до однопартійного правління і як наслідок зміцнення влади президента Ердогана може посилити соціальний розкол у країні. Ще до виборів аналітики попереджали про загрозу збереження глибокої поляризації між набожними консерваторами, які захищають Ердогана як героя робітничого класу і орієнтованими на Захід секуляристами, які побоюються його авторитаризму та його ісламських ідеалів.

Колишній депутат турецького парламенту Айкан Ердемір у статті для POLITICO вважає, що перемозі АКР сприяла боротьба Курдської робітничої партії з Ердоганом.  На його думку, Туреччина далі опускається в авторитаризм і результати виборів можуть підштовхнути партію далі до авторитарних ексцесів і репресій проти опозиції. Якщо вибори в кінцевому підсумку посилять образ Туреччини як не схильний до демократії авторитарний режим, то це може перетворитися на піррову перемогу АКР, оскільки Анкара вже зазнає економічних втрат і пожинає політичні наслідки дрейфу Туреччини від трансатлантичного світу, вважає автор.

На його думку, ці вибори не принесли Ердогану конституційної більшості, але продемонстрували лідерські якості Давутоглу, який посилив свої позиції в АКР, що може бути початком кінця дуету Давутоглу — Ердогана. Якщо вони обоє, продовжує автор,  не зможуть дійти згоди щодо майбутніх параметрів поділу влади, святкування з приводу перемоги  незабаром може призвести до жорстокої боротьби в лавах АКР і далі підживлювати політичний хаос і конфлікти в Туреччині.

«ХАЙ БИ ЩО ВІДБУВАЛОСЯ У ТУРЕЧЧИНІ, ЦЯ КРАЇНА МАЄ БУТИ ДРУЖНЬОЮ ДЛЯ НАС»

Олександр БОГОМОЛОВ, президент Центру близькосхідних досліджень, Київ:

— Ситуація у Туреччині після попередніх виборів змінилася достатньо серйозно. У безпековій сфері виникли виклики, що призвело до того, як розраховував Ердоган, що електорат краще змобілізується, ніж минулого разу. Фактично було використано внутрішній ресурс частини консервативного релігійно налаштованого населення, яке підтримує АКР. І по-друге, успіху партії Ердогана сприяло те, що частина лідерів Партії національної дії перейшла на його бік.

Але разом з тим за свідченнями самих турків безпрецедентно високим є напруження між більш світською, більш європеїзованою частиною і традиційною близькосхідною. І результати голосування свідчать про поляризацію турецького суспільства. Майже 50%  голосів, отриманих АКР, представляють суспільство, яке стоїть на одному боці, а решта виборців, які проголосували за три інші партії, є розпорошеним і заперечують курс АКР, а також ініціативи президента. 

Багато хто сподівався, що на цих виборах партія Ердогана не зможе отримати більшості і тоді він буде змушений домовлятися з рештою, щоб створити коаліцію.

Поляризація суспільства, про що попереджали оглядачі, збережеться. Більше того, існують побоювання, що вона може посилитися. Наближені до АКР джерела стверджують, що існуючий курс у зовнішній і внутрішній політиці буде продовжено і разом з тим загадково наголосили, що влада повернеться до діалогу з курдами «в якийсь інший спосіб».

Загалом Туреччина стоїть перед тими самими проблемами і зовнішніми викликами, які зараз посилюються. І в даній ситуації можна лише сказати, що вибори продемонстрували згуртованість половини Туреччини.

Що стосується можливого впливу результатів виборів на відносини між Анкарою та Києвом. Досі існувала сприятлива для України еволюція з боку Туреччини, яка є дуже важливим, але дещо недоглянутим партнером для нашої країни. В України багато сусідів, але багато залежить від південного вектору в зовнішній політиці. 

Попри те що у Ердогана досить теплі відносини з Росією, у його політиці відбуваються зміни у бік кращого розуміння наших проблем зокрема й проблеми Криму і підтримки кримських татар. Разом з тим Україні багато треба зробити, щоб поліпшити відносини, досягти кращого і глибшого розуміння, а також реалізації точок дотику знаходження спільних інтересів у економічній сфері. І головне, хай там що відбувалось у Туреччині, ця країна має бути дружньою для нас.