Перший пішов?

Здавалося, що всі засоби, які б допомогли Грузії хоч трохи вплинути на Росію у двостронніх суперечках, уже давно вичерпано. І все-таки грузинські парламентарії змогли знайти слабке місце зовнішньої політики Кремля. У понеділок на надзвичайній сесії депутати схвалили постанову, згідно з якою керівництво країни мусило в односторонньому порядку встановити терміни виведення російських військових баз із Грузії, призупинити мандат російських миротворчих сил в Абхазії. А найбільш сенсаційним стало звернення до президента розпочати процедуру виходу Грузії із СНД.

Постанова депутатів була відповіддю на чергове втручання російських літаків у повітряний простір Грузії. У Тбілісі стверджують, що внаслідок бомбувань із російського «літального апарату» загинула одна людина, кілька було поранено. Подібні звинувачення з грузинського боку лунають вже не перший рік, проте у Москві їх постійно заперечують. Грузинська сторона, за словами російської верхівки, досі не змогла надати відповідних доказів. Тим часом президент Грузії Едуард Шеварднадзе попередив, що у разі повторення таких інцидентів Тбілісі залишає за собою право збити літак-порушник. Ледве не вперше на бік грузин у суперечливому питанні між Грузією та Росією стала адміністрація президента Сполучених Штатів. У Вашингтоні підтвердили факт порушення повітряного простору Грузії російським літаком. У цьому так само переконані і спостерігачі Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Згадані депутатські вимоги в Грузії виявилися лише квіточками, оскільки в парламентських стінах країни всерйоз обговорювали більш кардинальні кроки «покарання» Москви. По-перше, йшлося про припинення переговорів із Росією щодо підписання рамкової угоди про співпрацю. А по-друге, про призупинення дипломатичних відносин із Москвою взагалі. Спікер парламенту Ніно Бурджанадзе заявила, що подібні заходи «неприйнятні, позаяк Грузія не має наміру розпочинати війну з Росією».

Поки грузинські парламентарії «зводили рахунки» з Кремлем, керівництво країни розпочало акцію, яка повинна покласти край причині нинішньої грузинсько-російської напруги. Москва вже третій рік звинувачує Грузію в тому, що вона стала справжнім притулком для сотень чеченських терористів. У Тбілісі довго відкидали всі звинувачення. Визнали їх тоді, коли Сполучені Штати повідомили про можливе розташування в Панкіській ущелині терористів із «Аль-Каїди». Цієї неділі Тбілісі вирішило розпочати в ущелині антикримінальну операцію. За повідомленнями агентств, до регіону вже прибуло близько тисячі вояків. Панкіська ущелина розташована на північному сході Грузії біля чеченської ділянки грузинсько-російського кордону. На його території в шести селах проживає близько п’яти тисяч кістинців (етнічних чеченців, які прибули до Грузії із Росії в 19-му столітті) і близько трьох з половиною тисяч біженців із Чечні, які з’явилися в Панкісі після початку другої чеченської війни, в 1999-му році. У Росії побоюються, що грузини просто «вичавлять» чеченських терористів на російську території, проте не знищать їх. На що в Грузії відповідають нагадуванням: «А звідки вони з’явилися в Грузії, як не з території Росії?» Скільки триватиме операція, наразі невідомо. За одними джерелами — три місяці, за іншими — може затягнутися... Грузинська верхівка побоюється можливих провокацій із боку Москви. Зокрема, бомбування минулої п’ятниці Едуард Шеварднадзе розцінив як спробу зірвати початок операції в ущелині.

Чи слід чекати від Грузії виходу із СНД? Більшість аналітиків сходяться на тому, що Тбілісі уникатиме такого кардинального кроку. Про що заявив і президент країни. Хоч сама по собі заява грузинських депутатів — прецедент, який для Співдружності може стати тенденцією. Досі в Грузії активно готувалися до візиту Володимира Путіна, під час якого очікувалося підписання рамочного договору з Росією. Саме тому в Тбілісі намагалися дедалі менше керуватися емоціями, навіть тоді коли для цього були підстави. Проте інколи терпець уривається...