Перспектива ПДЧ і Тимошенко

Кабінет Міністрів вважає за доцільне ухвалити рішення про вступ України в НАТО за результатами всеукраїнського референдуму. Про це йдеться у доопрацьованій Програмі діяльності Кабінету Міністрів, оприлюдненій на урядовому порталі. Крім того, пріоритетними завданнями уряду є завершення процесу набуття членства України в СОТ, започаткування переговорів з ЄС про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також взаємовигідна співпраця з НАТО та набуття повноправного членства в цьому Альянсі. Програмою діяльності Кабміну передбачено, що уряд та коаліція беруть на себе відповідальність за продовження закріпленого чинним законодавством України зовнішньополітичного курсу. Як відомо, цей курс включає в себе стратегічні цілі європейської інтеграції та ухвалення рішення про вступ України в НАТО при збереженні рівноправних та добросусідських відносин з Російською Федерацією та іншими сусідніми країнами, зміцненні лідерських позицій України в Східноєвропейсько- Чорноморському регіоні.

Крім того, уряд та коаліція зобов’язуються забезпечити ратифікацію підписаних Кабміном міжнародних угод, меморандумів та інших міжнародних договірно-правових документів; ухвалення нормативних актів і законів України, необхідних для приєднання України до Плану дій щодо набуття членства (ПДЧ) в НАТО та неухильне виконання цього плану.

Уряд також має на меті виконати закон «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» в частині ухвалення відповідних урядових законопроектів; прискорити ухвалення закону «Про засади зовнішніх зносин». Положення останнього мають серед іншого підтвердити як незмінність курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, кінцевою метою якого є членство нашої держави у НАТО та ЄС, так і стратегічну важливість розбудови рівноправних і взаємовигідних відносин з Росією, Польщею та США.

Фактично, подане в програмі уряду формулювання щодо інтеграції України в НАТО відповідає передвиборній програмі Блоку Юлії Тимошенко. Однак залишається під питанням чи наважиться Тимошенко вже в якості керівника уряду поставити підпис під заявкою щодо приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Хоча в коаліційній угоді передбачався варіант спільної подачі заявки. Про консолідовану позицію щодо цього питання говорив спікер українського парламенту Арсеній Яценюк. Але сама Тимошенко досі не дала чіткої відповіді на питання щодо можливості приєднання України. Таке питання, зокрема, їй ставив «День» під час програми «Я так думаю». З іншого боку, треба відзначити її публічну обіцянку, що влада буде говорити «єдиним голосом». Цікаво, що до цього Президент Віктор Ющенко висловлював думку, що Україна може приєднатися до ПДЧ на саміті Північноатлантичного союзу в Бухаресті у квітні 2008 року.

Очевидно, в Брюсселі вміють читати сигнали з Києва. Тому, можливо, не випадково генеральний секретар НАТО Яап де Гооп Схеффер зізнався, що не знає якими будуть підсумки саміту НАТО в Бухаресті в квітні цього року щодо України, а також Грузії. На щорічній зустрічі з журналістами Схеффер лише порадив Києву використовувати до кінця інтенсифікований діалог. Генсек також звернув увагу на той факт, що в Україні не так давно було сформовано новий уряд, із яким союз НАТО поки що «не встановив контакт». Схеффер висловив сподівання, що це відбудеться незабаром.

КОМЕНТАР

Чи погодиться прем’єр-міністр Юлія Тимошенко поставити свій підпис під заявкою нашої країни про приєднання України до Плану дій щодо отримання членства у НАТО (ПДЧ) на черговому саміті Альянсу, який відбудеться у квітні цього року в Бухаресті? Які плюси та мінуси подачі заявки України на приєднання до ПДЧ за нинішніх умов?

Микола СУНГУРОВСЬКИЙ, директор воєнних програм Центру Разумкова:

— Це складне питання. Особисто я вважаю, що зараз педалювання питання приєднання України до ПДЧ є несвоєчасним. Тому що програма інформування населення про НАТО, на яку замахувалися, у принципі, не проведена. Доки не досягнуть необхідного рівня підтримки в суспільстві. У нормальному суспільстві приєднання до ПДЧ ще не означає приєднання до НАТО. У цьому випадку немає жодних підстав проводити референдум. А ось коли ПДЧ закінчується, тоді можна провести референдум. Та спробуйте пояснити це регіоналам, які зараз готові на все, щоб загальмувати й унеможливити цей процес. Це для них та ганчірка, на яку вони реагують і, я гадаю, вони спробують ініціювати ще раз проведення референдуму. А це згубно для країни.

Хоч, у принципі, приєднання України до ПДЧ можливе і бажане. Чому? Тому що приєднання до ПДЧ підвищує відповідальність влади, чого їй не вистачає у реалізації зовнішньополітичного курсу, в тому числі в секторі безпеки. Це вкрай необхідно. У цьому я не маю жодних сумнівів. Просто я особисто боюся, що підуть зворотні процеси в суспільстві. Зокрема, буде ініційовано референдум. Інша річ, якщо Президент, виконавча влада зможуть якимсь чином локалізувати опір. По-перше, референдум не є законодавчою підставою для того, щоб міняти політичний курс. Зрештою, рішення приймає Верховна Рада. Я сумніваюся, що цей процес може бути вирішений. Тут потрібно дуже добре розрахувати всі сили й не піддаватися емоціям, що, мовляв, зараз ми все швиденько зробимо. Не зробимо швиденько, бо треба розраховувати на протидію.

Я хочу сподіватися, що Тимошенко все це відчуває. Якщо вона бачить усю цю небезпеку, то, у принципі, на її місці я б поставив підпис. Але при цьому організував увесь допоміжний процес. Тому що інформаційна кампанія, про яку було заявлено, взагалі не проводилася. Насправді проводилися якісь фрагменти. А в цілому ніякої кампанії не було.

З одного боку, реалізація всіх заходів, необхідних Україні для приєднання до НАТО, відбувається. Головна відмінність полягає в тому, що ніхто не контролює реалізації цільового плану, нами розробленого і схваленого у Брюсселі. З іншого боку, коли буде прийнято ПДЧ, тоді реалізація кожного пункту перебуватиме під контролем НАТО. Саме цієї підконтрольності наша влада боялася. До ПДЧ ми могли приєднатися ще п’ять років тому і з тим же успіхом давно були б у НАТО. В Альянсі дивляться, кого вони приймають до себе в дім. Це їхнє право.