Піти по-російськи

«Європа може пишатися цим успіхом», — писав у своїй статті французький президент Ніколя Саркозі після проведених ним переговорів щодо припинення вогню між Росією та Грузією і досягнення угоди щодо відкликання російських військ. Однак його поздоровлення, схоже, виявилися передчасними. У самій Грузії ознак цього відкликання не відчувається.

Заступник міністра внутрішніх справ Грузії Ека Згуладзе повідомила Civil Georgia, що переміщення російських військових територією Грузії знову продовжується, незважаючи на заяви щодо початку виведення російських сил із країни. Для підтвердження своїх слів вона навела приклад інциденту, коли російська бронетехніка силою проклала собі шлях поблизу села Ігоєті й переїхала через заслон автомашин грузинської поліції. Кадри того, що сталося, були показані грузинськими телеканалами. «Інцидент стався на місці, яке розташоване, мінімум, у 30 кілометрах від зони конфлікту», — повідомила Згуладзе. У свою чергу Москва заявила, що має право залишити частину військ у складі миротворчого контингенту в буферній зоні навколо Південної Осетії. «Але лише в межах 14 км», — уточнює грузинська сторона. Перед тим у листі, адресованому грузинському лідеру Михаїлу Саакашвілі, Саркозі уточнив, що у відповідності до умов перемир’я російські війська дійсно мають право патрулювати в районі «кількох кілометрів» за межами зони конфлікту в Південній Осетії. При цьому він наголосив, що умови угоди, які дозволяють Росії вдаватися до додаткових заходів із забезпечення безпеки, жодним чином не повинні «обмежувати або являти собою небезпеку для свободи пересування дорогами та залізничними шляхами» й не можуть застосовуватися в містах і населених пунктах Грузії.

У той же час, МВС Грузії в понеділок розповсюдило інформацію про те, що 12 одиниць російської бронетехніки намагалися проїхати до двох міст — шість у напрямку Сачхере, і ще шість — у напрямку Боржомі. За повідомленням МВС, російських військових було зупинено грузинською поліцією, і обидві ці колони повернулися до Хашурі без подальших ускладнень. «Ми вважаємо, якщо вже угоду про непоновлення вогню досягнуто, і ми, з нашого боку, дотримуємося цієї угоди, а сьогодні було озвучено російськими офіційними особами, що вони також мають намір дотримуватися цієї угоди, грузинська поліція опротестувала та перекрила шлях руху російської бронетехніки всередині країни, тим більше, що з боку російських військових не було оповіщено ні про напрямок, ні про мету цього переміщення», — заявила Ека Згуладзе. Крім того, за її словами, під контролем російських військ залишаються місто Горі в центрі країни та Сенакі на заході.

Варто зазначити, що минулої неділі президент Росії Дмитро Медведєв у телефонній розмові з французьким президентом Ніколя Саркозі заявив, що наступного дня Росія відкликає свої війська з Грузії у визначену рішенням Змішаної контрольної комісії 1999 року зону безпеки, і власне, на територію Південної Осетії. Однак вже наступного дня після переговорів Медведєва із Саркозі російська сторона почала вносити поправки в домовленість про відклик військ. «Про виведення російських військ із Грузії не йдеться», — заявив заступник начальника Генштабу Росії Анатолій Ноговіцин. «Росія лише розпочала відведення своїх військ із території Грузії», — наголосив він. «Хотів би розмежувати два терміни: є поняття виведення та відведення військ. Так ось, у телефонній розмові президента Росії Дмитра Медведєва та президента Франції Ніколя Саркозі йдеться лише про відведення. І я сподіваюся, що ви ці тонкощі добре помітили. Тут не йдеться про виведення», — заявив Ноговіцин на прес-конференції в Москві.

Зі свого боку президент Франції Ніколя Саркозі заявив, що скличе позачерговий саміт Євросоюзу, якщо Москва порушить умови домовленості та в найкоротші терміни повністю не виведе свої війська з Грузії. А канцлер Німеччини Ангела Меркель попередила російське керівництво, що виведення військ не повинно розтягуватися на тижні. Держсекретар США Кондолізза Райс заявила, що Росія «грає в дуже небезпечну гру» із США та їхніми союзниками, і попередила, що НАТО не дозволить Москві перемогти в Грузії, дестабілізувати ситуацію в Європі і вибудувати, таким чином, нову «залізну завісу». Напередодні екстреного засідання головного політичного органу НАТО — Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ у Брюсселі, вона пообіцяла «покарати» Росію за її дії в Південній Осетії та Грузії. Серед передбачуваних санкцій називалося закриття Ради Росія–НАТО і припинення співробітництва з питань забезпечення колективної безпеки. У відповідь на це Москва вчора відкликала заявку на проведення термінового засідання Ради Росія–НАТО щодо ситуації в Південній Осетії. Про це заявив постпред Росії при НАТО Дмитро Рогозін. «Заявку відкликано. Нам це засідання вже не потрібне», — пояснив він. Однак він пообіцяв «розглядати рішення голів МЗС країн Альянсу в лупу».

КОМЕНТАР

Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ, доктор політичних наук, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України:

— Ця воєнна операція передбачала більш масштабні політичні дії. Очевидно, вона складалася з двох етапів. Перший — витіснення грузинських військ з Цхінвалі та відновлення статус-кво. Ця мета умовно називалася «примус до миру». Другий етап відповідав більш масштабній політичній меті, яка пов’язана була з поваленням режиму Саакашвілі та суверенітету Грузії. І перша і друга мета передбачали бомбардування основних адміністративних центрів у Грузії для того, щоб перебрати владу під цілковитий російський політичний контроль. Очевидно, що цілі другого етапу виявилися невиконаними. Російські війська досить легко виконали військові завдання, а політичні виявилися нездійсненими через міжнародне втручання в ситуацію. Я вважаю, що Кремль тепер у глибоких роздумах: чи дотиснути Грузію і все-таки повалити режим Саакашвілі, незважаючи на різку міжнародну реакцію, чи відводити війська. І якщо відводити війська, тоді політична мета так і залишиться невиконаною. Тому склалася така невизначена ситуація. З одного боку, Кремлю, очевидно, дуже кортить скористатися військовою перемогою, але він не знає, як далі діятиме міжнародна спільнота. Тому Москва поки що тримає війська на території Грузії про всяк випадок, намагаючись вирішити цю важливу для Росії політичну дилему.

А що стосується погроз Саркозі, то Росія з ними не рахуватиметься. Якби Росія дійсно зважала на ЄС, вона б свої війська вже давно вивела. Проблема в тому, що Росія не рахується ні з Європейським Союзом, ні навіть із Вашингтоном. Єдиний, хто може вплинути на Росію, — Північноатлантичний альянс, якого Росія відверто боїться. Невипадково вона попросила задіяти механізм постійної Ради Росія–НАТО. Дійсно, Північноатлантичний альянс є найбільш могутньою військово-політичною силою на сьогодні. Це єдина організація, яка спроможна вплинути на позицію РФ. А щодо ЄС, то я не вважаю, що їхня операція з врегулювання конфлікту буде успішною. Певно, російські війська будуть і надалі окупувати територію Грузії, до того моменту, поки в Кремлі не буде прийнято остаточне політичне рішення, чи відмовлятися від своєї кінцевої мети, чи все ж таки дотиснути Грузію, незважаючи на заклики світового співтовариства.