Погроза на погрозі

Непохитна позиція Ірану щодо ядерної програми породжує агресивні настрої в головних гравців на світовій політичній арені. Після того, як зазвучали слова про можливість нанесення превентивного ракетного удару по Ірану, розмови про санкції після розгляду так званого іранського ядерного досьє в Раді Безпеки ООН здаються дитячими забавками. Хоча американці визнають, що ракетний удар по Ірану малоймовірний, у світі вже взялися за підрахунки можливих наслідків таких дій.

До заяв американців серйозно поставилися в Оксфордській дослідницькій групі, яка спеціалізується на питаннях контролю та нерозповсюдження зброї. На думку британських експертів, військова акція проти Ірану чи то з боку США, чи то з боку Ізраїлю не повинна розглядатися за будь- яких обставин, інакше війни не уникнути, наслідки якої будуть жахливі. Професор Пол Роджерс із університету Бредфорда припускає, що США могли б завдати одночасно більше двадцяти ударів по найважливіших ядерних та військових об’єктах Ірану, аби знищити ядерну та повітряну системи захисту. Внаслідок атаки загинули б тисячі солдатів, співробітників ядерних об’єктів і цивільного населення, а сусідні країни опинилися б одна за одною втягнуті у конфлікт.

Що після цього відбудеться по той бік барикад, спробувала проаналізувати американська газета «Бостон Глоуб». «У відповідь на будь-який удар по його ядерних об’єктах Іран готовий завдати удари з допомогою ракет середнього радіусу дії, секретних підрозділів спецназу і розпорошених по всьому світі союзників з числа терористів», — припускає видання, посилаючись на дані розвідки та військових спеціалістів США та Ізраїлю. У разі нападу Іран буде відстрілюватися ракетами «Шахаб-3» та «Х-55», які зможуть долетіти навіть до Європи, пише газета. За підрахунками експертів, Іран володіє найпотужнішими в регіоні збройними силами, які нараховують близько 800 тисяч солдатів. Зважаючи на ризик, низка американських експертів застерігає від силового розвитку подій. «Я сподіваюся, що американці та ізраїльтяни спочатку добре поміркують над тим, що аятолли можуть зробити, аби зіпсувати нам життя і що ми можемо зробити, аби не допустити цього», — каже директор американського аналітичного центру «Глобальна безпека» Джон Пайк.

Водночас дипломатична діяльність на іранському напрямку не вирізняється особливою активністю. Іран відклав призначені на 16 лютого переговори щодо компромісної пропозиції про переробку ядерного палива для іранських атомних електростанцій на території Росії. За словами офіційного представника іранського уряду Голяма Хосейна Ельхама, перенесення дати пов’язане з «новими елементами» в позиції іранського уряду, зокрема з тим, що він «наполягає на збагаченні урану в мирних цілях на своїй території». Не зважаючи на позицію світової спільноти, Іран втілює в життя те, про що й обіцяв після рішення МАГАТЕ передати до Ради Безпеки ООН ядерне дос’є. Попередньо виславши з країни інспекторів МАГАТЕ і демонтувавши спостережні камери, на ядерних об’єктах почали роботи по збагаченню урану, заявили неназвані дипломати ООН. За їхніми словами, іранські спеціалісти почали запускати урановий газ у центрифуги, повідомляє Бі-Бі-Сі. Це перший крок у процесі як виробництва палива для атомних реакторів, так і матеріалу для ядерної зброї. Учора Іран офіційно підтвердив інформацію про початок робіт. «Від сьогодні відновлюється робота ядерного об’єкта Натанз. Відповідне доручення Організації по атомній енергії Ірану дав президент Махмуд Ахмадінеджад», — заявив журналістам заступник секретаря Вищої ради з національної безпеки Ірану Джавад Ваїді. Президент Ірану дав зрозуміти, що санкціями його не налякаєш, і попередив про можливий вихід країни з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї у тому випадку, якщо відчує, нібито документ використовують для «необґрунтованого тиску». «Я вважаю, що ті, хто намагається накласти на нас обмеження, втратять більше, ніж ми», — заявив він американській газеті «Ю-Ес-Ей Тудей».

КОМЕНТАР

Iгор СЕМИВОЛОС , Центр близькосхідних досліджень:

— Наскільки вірогідна можливість здійснення військової акції проти Ірану з боку США?

— Малоймовірно, що така акція може бути здійснена найближчим часом. Я думаю, що розмови серед високопоставлених чиновників Вашингтона про можливість нанесення ракетного удару по ядерних об’єктах Ірану зараз розглядаються, скоріше як психологічний тиск на керівництво Ірану. Водночас тривають досить активні переговори, й ключове завдання світової громадськості — примусити керівництво Ірану прийняти компромісне рішення, згідно з яким ядерне паливо буде збагачуватися на території Росії.

— Чи не здається вам, що президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад, роблячи надто різкі заяви, сам провокує США на радикальні кроки?

— Такі заяви робити — у його характері. Важко сказати, чи схаменеться він коли-небудь і стане, так би мовити, більш гнучким і дипломатичним. Він робить заяви, реагуючи на висловлювання світової громадськості. На його переконання, ці заяви мають підкреслити, скажімо, наполегливість Ірану у відстоюванні своїх прав. Звичайно, світова громадськість розцінює по-іншому такі висловлювання — дуже часто як невігластво або як щось таке, що суперечить загальновизнаним нормам і правилам.

— Як, на вашу думку, розвиватимуться переговори щодо іранської ядерної програми?

— Ця ситуація, справді, дуже складна. Я думаю, що з боку Сполучених Штатів Америки, країн Європейського Союзу здійснюватиметься дуже пильний моніторинг процесу збагачення урану. Можливо, якщо постане реальна загроза створення ядерної бомби, приймуть певні адекватні рішення. І тут можна вже говорити про завдання ракетно-бомбового удару по цих (ядерних. — Авт. ) об’єктах. Переговори перенесені на початок березня. Власне, у цей проміжок часу і буде вирішуватися доля іранської ядерної програми. Інша справа — погодиться Іран чи не погодиться. Принаймні, зараз намагаються пограти на нервах і подивитися, хто яким чином буде реагувати. Тобто, це такі собі спроби психологічного тиску. Якщо переговори з Росією не дадуть позитивного результату, імовірність нанесення ракетно- бомбового удару по ядерних об’єктах Ірану зросте.