Польська «рука дружби» стає вимогливішою
Щорічний, уже тринадцятий економічний форум, який традиційно збирає на польському гірському курорті в Криниці державних лідерів, провідних політиків, «акул» бізнесу з країн Центральної і Східної Європи, і який називають «польським Давосом», цього разу задавався питанням — «чи буде нинішній етап розширення ЄС останнім»? Форум мав і виразний «балканський» акцент — вперше його гостями були президенти Хорватії і Македонії, вперше настільки серйозна увага приділялася обговоренню проблем саме цього регіону. Прем’єр-міністром року визнано главу словацького лідера Мікулаша Дзурінду, кращою фінансовою організацією минулого року — Національний банк України. Жвавий інтерес викликала українська тематика — при тому, що Президент Кучма так до Криниці і не доїхав, а лідери опозиції нічого нового, по суті, не сказали. Про підтримку України, бажання Польщі бачити її в загальноєвропейському і євроатлантичному просторі говорили, зокрема, Президент Польщі Александр Квасневський і прем’єр-міністр країни Лєшек Міллер. Жодних рішень неформальний по своїй суті форум ухвалювати не міг.
В загальному руслі української тематики обговорювалися кілька проблем — як співвідносяться «Єдиний економічний простір» і «європейський вибір», перспективи трубопроводу Одеса—Броди і його «реверсу», загальнополітична ситуація в країні, відносини України з НАТО, українсько-російські стосунки. Представники українського уряду — перший заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий, міністр паливно-енергетичного комплексу Сергій Єрмілов переконували гостей форуму в тому, що Київ дотримується проголошеного європейського вибору. При цьому, за словами Чалого, формулою могла б бути «інтеграція без членства» за моделлю Норвегії і Швейцарії, що для багатьох стало новиною. Іншою новиною стало те, що, за словами Єрмілова, вже з 21 жовтня може розпочатися комерційна прокачка нафти трубопроводом Одеса— Броди, є домовленості про закупівлю 4—5 млн. т. нафти європейськими нафтопереробними заводами, і є можливість прокачувати 9 млн. т. нафти щорічно. Саме на такий обсяг підписаних контрактів і розраховують у Києві. Прем’єр-міністр Польщі Міллер повідомив, що спільно з українським прем’єром направив листа до Європейської комісії з проханням про підтримку проекту. Втім, питання реверсу не знято — в Києві вказують на необхідність проведення незалежної експертизи, яка й визначить доцільність того чи іншого рішення.
Для багатьох було відкриттям те, що за статистикою, обсяг торгівлі України з країнами СНД й Росією щороку знижується, натомість з країнами-членами й країнами-кандидатами до ЄС — збільшується. Відчувалося, що причин раптового рішення українського керівництва до ЄЕП ні в Польщі, ні на Заході не розуміють, особливо за умови, коли це рішення не підтримується багатьма міністерствами. Що ж стосується підтримки Польщі на «європейському шляху» України, то вона обумовлена: президент Квасневський наполягав на тому, що Київ має прийняти стратегічне рішення, прем’єр-міністр Міллер — на тому, що Україна повинна досягати необхідних критеріїв і політичної стабільності.
Українська частина форуму могла б бути ще успішнішою. Організатори форуму виділили спеціальний час для презентації і самої України, і спільних українсько-польських проектів, які міг би представити Президент. Щодо його раптової відмови, то, як ділилися враженнями представники оргкомітету, вони розуміють причини. Але не отримали жодних офіційних пояснень.
Однак сказати, що ця обставина негативно позначилася на розвитку діалогу між Києвом i Варшавою — означало б покривити душею. Незважаючи на присутність у контексті двосторонніх відносин такої чутливої теми, як 60-річчя подій на Волині, цей рік виявився результативним у плані досягнення важливих домовленостей. Зокрема, це стосується асиметричної моделі візового режиму, яка почне діяти з 1 жовтня цього року. При цьому, на відміну від Росії та Білорусі, Україна відмовилася від принципу взаємності у відповідь на введення віз. Саме в цьому році до проекту транспортування каспійської нафти через території України і Польщі (Євразійського нафтотранспортного коридору) Києву i Варшаві вдалося залучити Європейську Комісію.
Люди знаючі стверджують, що й візова модель, і ЄАНТК, і багато інших речей могли б виглядати зовсім інакше, якби не нинішній посол України в Польщі. Тим більше запитань виникає у зв’язку з неприємною історією, яка трапилася з ним у Варшаві. Однак це вже інша історія.
Отже, від України очікують чіткого визначення пріоритетів і відповідних дій. Але в неї ще вірять
Участь журналіста «Дня» у форумі стала можливою завдяки сприянню Польсько- Українсько-Американської ініціативи співпраці (ПАУСІ).
