Польський розрив

У Польщі набирає обертів протистояння всередині урядової коаліції. Минулої неділі партія «Самооборона», яка є одним із «молодших» партнерів по коаліції, вирішила вивести зі складу уряду двох міністрів. Про це заявив лідер партії Анджей Леппер, який був більше місяця назад відправлений у відставку в зв’язку з підозрами щодо його причетності до справи про хабарі. «Коаліції більше не існує. Вона була зруйнована партією Ярослава Качиньського «Право і справедливість». Я повинен зважати на те, що (брати) Качиньські оголосили війну «Самообороні». Я готовий до тривалої боротьби й не склав зброї. Ярослав Качиньський поки виграв битву, але війни не виграв», — цитують польські ЗМІ слова Леппера. За вихід із урядової коаліції проголосував 61 член політради партії. Нарівні з цим, 67 із 69 учасників голосування погодилися з тим, щоб лідером партії продовжував залишатися Анджей Леппер.

При цьому політик повідомив, що два міністри його партії, які входять до уряду, припиняють виконувати свої обов’язки та «передаються у розпорядження прем’єр- міністра», щоб Ярослав Качиньський міг особисто відправити їх у відставку. На думку Леппера, самі йти з уряду члени його партії не повинні, оскільки «є хорошими міністрами».

Як зазначають спостерігачі, вихід «Самооборони» зі складу уряду стався після того, як на посаду міністра сільського господарства був призначений Войцех Мойзесович. Це призначення відразу викликало обурення серед прихильників «Самооборони», які побачили в цьому порушення угоди про створення урядової коаліції оскільки посада міністра сільського господарства за квотою належала цій партії.

У польській пресі як і раніше з’являються повідомлення, які грунтуються на конфіденційній інформації з керівництва «Право і справедливість», про те, що Ярослав Качиньський готовий відправити у відставку всіх міністрів, що входять до «Самооборони» і до третьої партії коаліції — «Ліга польських сімей», після чого влада візьме «уряд меншини», Сейм оголосить про свій саморозпуск, і буде оголошено про проведення восени позачергових виборів до парламенту.

Позбавившись підтримки «Самооборони», коаліція, до складу якої входять також партія братів Качиньських «Право і справедливість» і націоналістична «Ліга польських сімей», втратить більшість у парламенті. «Право і справедливість» має у своєму розпорядженні в сеймі 203 мандати з 460, а «Самооборона» — 46. При цьому для формування уряду необхідна згода понад половини депутатів. ПС із невеликою перевагою перемогла на загальних виборах 2005 року, однак відтоді стикнулася з труднощами в ході реалізації програми економічних реформ. Спори, які розгорілися минулого року з приводу бюджету, також призвели до виходу «Самооборони» з коаліції, однак незабаром вона повернулася до складу трьохпартійного альянсу.

КОМЕНТАР

Що означають заяви лідера «Самооборони» Анджея Леппера про вихід з коаліції його партії і міністрів з уряду? Чого домагається польський прем’єр Ярослав Качиньський, звільнивши Леппера з посади віце-прем’єр-міністра? Чи вигідно партії «Право і справедливість» проведення дострокових виборів? Хто може виграти на виборах, якщо вони відбудуться 30 вересня?

Єжи Марек НОВАКОВСЬКИЙ , Директор східного центру Польського відритого університету, Варшава:

— Відверто кажучи, ніхто в Польщі не розуміє, що означають коаліційні ігри, які відбуваються останніми днями. Постійно виникає питання, буде коаліція «Право і справедливість» з двома малими партнерами чи ні. По-моєму, це рішення прийнято не Анджеєм Леппером, не малими партіями, а прем’єр-міністром Ярославом Качиньським, який пішов на загострення ситуації всередині коаліції. З одного боку, він хоче отримати повну підтримку коаліційних партій, а не їх лідерів. При цьому підкреслюється, що між учасниками коаліції, серед яких є дві слабкі партії, є відмінності. Це робиться для того, аби «Право і справедливість» могла зміцнити свої позиції на політичному ринку. З іншого боку, польський прем’єр чекає, що станеться розкол усередині коаліційних партнерів: партії «Самооборони» і «Ліги польських сімей», який ґрунтуватиметься на відштовхуванні лідерів від більшості партії та підтримці людей, які хочуть захищати свої позиції в парламенті та в уряді. Фактично існує два варіанти розвитку подій: щоб Ярослав Качиньський і надалі буде керувати урядом, або буде проведено дострокові вибори, аби «Право і справедливість» могла отримати сильну підтримку громадян. Мова може йти навіть про те, що партії Качиньського доведеться віддати владу. Але сильна підтримка громадян може зробити «Право і справедливість» наймогутнішою силою опозиції, яка за підтримки президента країни буде за три роки боротися за переобрання Леха Качиньського на посаду глави держави. Це легше зробити з позиції опозиційної партії, ніж правлячої.

Якщо підсумувати, головна мета Ярослава Качиньського — розколоти коаліційні партії, щоб вони стали частиною «Права і справедливості». Він хоче отримати підтримку всього електорату цих партій, але не хоче співпрацювати надалі з Леппером і з Романом Гертихом.

Що стосується можливості проведення дострокових виборів, то їх імовірність становить 60 відсотків. Однак, 40 відсотків складає можливість того, що продовжить існування уряд Качиньського з підтримкою частини депутатів, які йтимуть із партій Леппера і Гертиха. Однак більше ймовірно, що будуть парламентські вибори, які відбудуться або 30 вересня, або навесні.

Для Ярослава Качиньського все одно, будуть вибори, чи буде збережено уряд. Або тепер, або в майбутньому для прем’єра Качиньського найкращим виходом є вибори. Тому що він хоче зміцнити позицію президента як людини, яка є самостійним суб’єктом польської політики.

На дострокових виборах переможуть праві. Це пояснюється тим, що дві найсильніші партії в Польщі — це праві партії: «Право і справедливість» і «Цивільна платформа». За опитуваннями громадської думки, лідером є «Цивільна платформа», яка отримує близько 35 відсотків голосів виборців. На другому місці — «Право і справедливість» з приблизно 25 відсотками. На 16 відсотків може розраховувати Демократична левиця — «Ліві та демократи». І близько 10 відсотків можуть отримати партії Леппера і Гертиха, які налагоджують тепер спільну партію: «Ліга та Самооборона».