Поляки й українці ніколи вже не розмовлятимуть «вогнем і мечем»?
Дія фільму розгортається 1648 року і присвячена подіям української Визвольної війни, яку поляки називають Хмельниччиною. «Вогнем і мечем» є складовою сенкевичової «Трилогії», яка писалася наприкінці минулого століття «для підкріплення сердець» поляків, що не мали на той час власної держави. Два інших романи трилогії присвячені боротьбі поляків з іноземними загарбниками: «Потоп» — зі шведами, «Пан Володлийовський» — із турками. «Вогнем і мечем» в рамках цілісної трилогії ставить боротьбу українців проти польської шляхти за своє визволення на одну дошку зі спробами іноземних завойовників підкорити Польщу.
Написані найвишуканішою польською мовою, психологічно переконливі романи Сенкевича мають карколомний сюжет із непередбачуваними поворотами. І все ж вони не дають підстави вважати автора письменником світового масштабу. Всі його романи направлені на оспівування найвищої цінності — польської держави. Тому «Вогнем і мечем» вельми тендиційно змальовує події 350-річної давності. Наприклад, Ярема Вишневецький, який в історичній пам’яті українського народу залишився як перевертень і кат, виступає у Сенкевича бездоганним лицарем, а головний мотив дій Хмельницького — приватна образа, яка змусила його підняти руку на «свою» батьківщину — Річ Посполиту.
Ще на початку роботи над фільмом Гофман стверджував, що намагатиметься в стрічці подати і польський, і український погляди на криваву сторінку нашої спільної історії. Цьому мало би служити і запрошення до участі в фільмі, окрім цілого сузір’я польських знаменитостей, і українських акторів — Богдан Ступка грає Хмельницького, а Руслана Писанка — епізодичну роль чаклунки Горпини.
Режисер ще перед початком роботи над фільмом заявляв, що його витвір, окрім чисто художніх принад, мусить ще слугувати встановленню більшого взаєморозуміння між поляками й українцями. Але для цього йому довелося б дуже відчутно відійти від духу і букви романа Сенкевича. Якщо ж цього не сталося, то фільм лише сприятиме закріпленню в польській масовій свідомості негативного стереотипу українця, який, на жаль, встиг скластися в ній.
