«Помаранчева» картка

На думку опозиційних політиків і експертів Білорусі, Олександр Лукашенко сприйняв події в Україні як тривожне попередження — і сам взявся попереджати всіх можливих білоруських революціонерів. Як відомо, президенту Білорусі вистачає проблем і без експорту громадянського обурення з Києва: Європейський Союз і Сполучені Штати запровадили санкції проти Мінська за порушення прав людини і недемократичне голосування на парламентських виборах і референдумі 17 жовтня. Виступаючи нещодавно перед співробітниками своєї адміністрації, Лукашенко заявив, що на Білорусь чиниться «колосальний політичний тиск, і західні стратеги виробляють особливо агресивну тактику стосовно країни». Ставку, за словами президента, зроблено не лише на політичні партії, а й на вербування до лав опозиції представників владних структур різних рівнів, підготовку своїх прихильників у молодіжному середовищі. «Останні події в сусідніх державах засвідчили, наскільки важливим є чинник збереження стабільної, сильної влади», — сказав він. Безперервні мітинги, наголосив Лукашенко, призводять до анархії та глибокої кризи в суспільстві. «Щоб не допустити цього в Білорусі, треба працювати на попередження таких подій», — сказав президент.

Останнім часом проти відомих білоруських опозиціонерів порушують кримінальні справи. Так, у наклепі на президента звинуватили правозахисника Гаррі Погоняйла та голову Об’єднаної громадянської партії Анатолія Лябедьку. Лідеру білоруських комуністів Сергію Калякіну винесла попередження генеральна прокуратура. Крім того, у планах білоруського керівництва зробити значно суворішим законодавство, що регламентує діяльність усіх суб’єктів політичного життя. Як пише «Білоруська ділова газета» (БДГ), парламент має прийняти нові редакції законів «Про політичні партії», «Про громадські об’єднання», «Про професійні спілки». Останнім у цьому ряду став проект закону «Про протидію екстремізму».

Із понад чотирьох десятків партій, зареєстрованих у Білорусі в середині 1990-х, до сьогодні залишилося 17, пише БДГ. Стрімко скорочується і кількість громадських об’єднань, пов’язаних із політичною або правозахисною діяльністю. Тільки у 2003 — 2004 роках їх поменшало на 56. Така сама ситуація і з незалежними профспілками, і з недержавними ЗМІ. 2005 рік, найімовірніше, стане роком чергової перереєстрації всіх суб’єктів суспільно-політичного життя, яку здійснять після прийняття названого пакету законів. Фактично вона вже почалася. Як пише БДГ, до 1 лютого 2005 року всі офіси партій та громадських організацій слід перевести до нежилого фонду. Міністерство юстиції заявляє, що ця вимога не має жодного політичного підґрунтя, і посилається на норми Житлового кодексу. Партію без зареєстрованого офісу виключатимуть із легальної політики, і її можна буде ліквідувати в судовому порядку.

Нові редакції законів накладають на політичні партії та громадські об’єднання додаткові вимоги щодо фінансової звітності, чисельності, а також зобов’язують щорічно надавати дані про проведену роботу. Опозиційні політики вже назвали ці вимоги неприйнятними. Навіть якщо після подібного «вдосконалення» законодавства в Білорусі виживуть якісь партії та громадські організації, то вони будуть зв’язані по руках і ногах законом «Про протидію екстремізму». Всі політичні виступи вивчатимуть щодо наявності екстремістських висловлювань. Законопроект також передбачає заборону діяльності іноземних організацій та їхніх представництв, визнаних у Білорусі екстремістськими. А якщо якесь видання насмілиться поширити інформацію про роботу такої «екстремістської» організації, його можна буде запросто ліквідувати.

Тим часом президент США Джордж Буш у заяві з приводу Дня прав людини 10 грудня, сказав, зокрема, що його держава «як і раніше, з тими, хто бореться за демократію в Білорусі». А Брюссель, який не включив Білорусь до програми політики нового сусідства, розширює коло мінських чиновників, яким заборонено в’їзд на територію країн Європейського Союзу. До «чорного списку» днями приєдналися голова Центральної виборчої комісії Лідія Єрмошина та начальник мінського ОМОНу Юрій Подобєд. Перша — за причетність до фальсифікації результатів волевиявлення 17 жовтня, другий — за побиття учасників демонстрації протесту проти оприлюднених підсумків цього голосування. У інтерв’ю «Білоруській діловій газеті» Лідія Єрмошина повідомила, що Мінськ вживе «адекватних заходів». «Попереду президентські вибори 2006 року. Центральна виборча комісія попросту закриє двері для офіційних представників Євросоюзу. Ми відмовлятимемося від зустрічей», — сказала вона.

Білоруський політолог Олександр Федута, коментуючи те, що відбувається, для російської «Независимой газеты», зазначив, що у зв’язку з українськими подіями звичні для Білорусі політичні зачистки активізуються. «Жити у воді також не дуже зручно, але риба там живе, допоки вода не перетворюється на окріп. Тож у Білорусі ця вода поки ще не закипіла», — сказав експерт. Однак температура чорторию Олександра Лукашенка починає підвищуватися.