Порушення правил призвело до трагедiї

Учора стало відомо про загибель українського миротворця на базі Аль- Кут. Це перший трагічний випадок в українському миротворчому контингенті у складі міжнародних стабілізаційних сил в Іраку.
Як повідомив Інтерфаксу керівник прес-служби Міністерства оборони Костянтин Хівренко, загиблий — командир екіпажу бойової розвідувальної дозорної машини БРДМ-2 Юрій Койдан. Він загинув під час виконання завдання з патрулювання у районі аеродрому Аль-Кут позавчора. Внаслідок порушення правил руху при виконанні різкого повороту машина перекинулася на бік. Один із членів екіпажу отримав легкі поранення. Інші члени екіпажу не постраждали. 23 річний Ю. Койдан — старший сержант контрактної служби, командир комендантського відділення. Як повідомили в Міноборони, за фактом події порушено кримінальну справу, розпочато слідство. Українські миротворці в Іраку виконують оперативні завдання у складі багатонаціональної дивізії «Південь-Центр» із кінця серпня. Головний табір мiститься неподалік від колишнього військового аеродрому іракської армії, поряд із адміністративним центром провінції — населеним пунктом Аль-Кут. Тут розмістилися 1154 військовослужбовці, 304 військовослужбовці 52-го окремого механізованого батальйону дислокуються в казармах однієї з частин колишньої іракської армії. У Форті, поблизу ірано-іракського кордону, несуть службу ще 125 українських миротворців 51-ї ОМБР.
Незважаючи на те, що провінція Васіт, в якій дислокуються наші миротворці, вважається в Іраку більш- менш спокійною, однак від трагічних випадків ніхто не може бути застрахованим. Загалом ситуація в Іраку продовжує залишатися нестабільною. Багато хто зазначає, що іракський хаос пов’язаний із відсутністю іракських органів влади. Однак створення уряду в країні стане можливим не раніше, ніж через рік. Можливо, ситуація зміниться на краще після прийняття нової резолюції щодо Іраку. Принаймні вона могла б забезпечити більший приток капіталів від західних донорів. А це допомогло б, у свою чергу, «оживити» післявоєнну країну, яка пережила десятиріччя економічної блокади. Очевидно, що після того як у країні з’являться усі необхідні умови для нормальної життєдіяльності (а в деяких містах Іраку досі існують проблеми з водою, електроенергією, охороною здоров’я), іракським партизанам буде дедалі важче користуватися підтримкою населення.
Нині головна увага іракців акцентована на створення нової конституції у країні. Іракські фахівці вважають, що на написання основного закону знадобиться не менше року. Це завдає удару по планах США завершити процес прийняття конституції максимум за 6 місяців, а потім провести в Іраку вибори. Суперечки виникли навколо питання: чи має бути Ірак федеральною державою, що передбачає високий ступінь автономії для курдської меншини, яка проживає на півночі, і для мусульман-шиїтів, які населяють південну частину країни. У цій проблемі також поки що не намічається компромісу. Чи вдасться вирішити це питання, як і багато інших? У цьому зацікавлені майже всі. У тому числі й Україна, чиї солдати змогли б тоді повернутися додому...