Посередництво Тарасюка та Примакова результатів не дало

Керівництво НАТО відкинуло передані через міністра закордонних справ України Бориса Тарасюка та російського прем’єра Євгена Примакова пропозиції президента Югославії Слободана Мілошевича щодо припинення вогню. «Сигнал, якого міжнародна спільнота очікує, — це відведення югославських військових і напіввійськових формувань з Косово», — заявив канцлер ФРН Герхард Шрьодер від імені Євросоюзу, в якому він зараз головує, повідомляє АП. Тільки після цього Захід згоден припинити бомбардування. Президент США Білл Клінтон додав, що окрім повного виведення військ з бунтівної провінції Белград має згодитися і на введення туди миротворчого контингенту НАТО. Пропозиції ж Мілошевича у викладі Примакова виглядали вкрай розпливчастими. Окрім загальних декларацій про розв’язання проблеми шляхом переговорів, Мілошевич пообіцяв відвести з Косово частину військ, але тільки після припинення бомбардувань. Окрім того, югославський президент визнав, що всі біженці-албанці з Косово (а їх чимало — за останні 6 днів, за оцінками НАТО, 118 тисяч осіб) залишаються громадянами Югославії і в принципі можуть повернутися додому. Тарасюк, на відміну від Примакова, не оприлюднював результатів своєї розмови з Мілошевичем, але в інтерв’ю Бі-Бі-Сі визнав, що югославський лідер пропонував йому передати Заходу ті ж пропозиції, що й на день пізніше Примакову. Відтак міністр закордонних справ Великої Британії в розмові з Тарасюком у Лондоні позитивно оцінив «прагнення України сприяти мирному розв’язанню конфлікту», — і на цьому українську миротворчу місію можна вважати завершеною.

Натомість НАТО нарощує тиск на Югославію. Лідери членів Альянсу не шкодують епітетів для Мілошевича та його уряду: «геноцид», «криваві банди» — це ще не найжорсткіші визначення. Клінтон навіть сказав, що «Мілошевич може втратити міжнародне визнання свого права на Косово». Словесні атаки підкріплюються атаками цілком конкретними — бомбовими. У штаб-квартирі Альянсу повідомили, що переходять до третього етапу операції, який передбачає бомбові удари по югославських військах на всій території країни, а не лише в Косово. Інтенсивність сухопутних бомбардувань зростає.

На прес-конференції, яку проводили у вівторок увечері для українських журналістів посли усіх країн-членів НАТО, посол Канади Дерек Фрейзер, відповідаючи на запитання «Дня» «Чи готовий Альянс у випадку, якщо авіаударів виявиться недостатньо, аби підірвати здатність югославської армії вести бойові дії проти албанців у Косово, вдатися до використання сухопутних військ?», зауважив, що Генсек НАТО Хав’єр Солана не має повноважень на це, багатозначно додав: «Такі плани мають бути схвалені всіма 19 членами НАТО». Досі керівництво Альянсу категорично заявляло, що сухопутні війська НАТО можуть бути введені до Косово лише зі згоди Белграда. Нині ж можливість прямої інтервенції, як мінімум, не відкидається.

Водночас у відповідях Фрейзера прозвучав цікавий нюанс, якого досі не було: він сказав, що «НАТО вважатиме достатньою для припинення бомбардувань поступкою з боку Мілошевича, якщо той у повному обсязі виконуватиме угоду від 24 жовтня минулого року». Але ця угода не передбачає введення військ Альянсу до Косово. НАТО послаблює свою жорстку позицію?