Посольські рецепти

Сьогодні гостями рубрики «Україна у світі» є Надзвичайні та Повноважні Посли України в Російській Федерації і в Королівстві Данія, а також Постійний представник України при Європейському Союзі, відповідно Олег Дьомін, Наталія Зарудна і Роман Шпек. Під час брифінгу в українському зовнішньополітичному відомстві вони розповіли своє бачення того, як Україна може досягти успіху, спираючись на досвід і можливості країн, в яких вони представляють нашу державу.

Олег ДЬОМIН: Треба сміливіше йти на контакти з Росією

Треба сміливіше йти на контакти з Росією, активніше та агресивніше виходити на російський ринок, як це роблять наші друзі з Європи. Від російсько-українських відносин залежать настрої багатьох українських громадян. Таким був основний меседж Надзвичайного та Повноважного Посла України в Російській Федерації Олега Дьоміна на брифінгу для журналістів. За його словами, погляди українського Президента і прем’єр-міністра щодо необхідності розвитку українсько-російських відносин співпадають, а розбіжності полягають лише в підходах, темпах. «Саме головне, — наголосив український посол, — нам потрібно визначити перспективи щодо довгострокової стратегії розвитку відносин із Російською Федерацією». Пан Дьомін повідомив, що зараз сторони готують Декларацію про стратегічне партнерство між Україною і Росією. «Це дуже цікавий і складний документ, який базуватиметься на сучасному стані нашого європейського та євроатлантичного устремління, на зовсім іншому стані розвитку Росії, її орієнтації на свої зовнішні та внутрішні проблеми. Нам треба продумати, які наукові, експертні та інші сили будуть готувати нашу позицію», — сказав він. Разом з тим посол висловив жаль, що перспектива на 15-20-30 років є досить туманною щодо конкретних рубежів в економічній і політичній співпраці.

Пан Дьомін вважає, що Україна активно повинна шукати шляхи виходу на російський ринок енергоресурсів і не чекати, коли Росія ратифікує Енергетичну хартію. «Ратифікує Росія Хартію чи ні, це має турбувати світове європейське товариство. Але для нас головне — конкретні напрямки і вигода. Ми повинні пропонувати ті проекти, які сьогодні будуть вигідні і нам, і росіянам. Такі проекти є, їх просто треба шукати і пропонувати.

Дуже хорошою темою, на думку посла, є видобуток російської нафти і газу, а у наших фахівців є досвід роботи в Росії і по розвідці, і по бурінню свердловин. Нагадавши, що у питаннях допуску іноземного капіталу до розвідки і видобутку нафти і газу на власній території Росія діє на принципах паритетності, посол зазначив, що Україні потрібно шукати компроміс. «Без його досягнення і стиковок інтересів, нам і росіянам буде дуже важко використати, в хорошому смислі, український потенціал у своїх інтересах. Це робота непроста і більшою мірою вимагає тиші», — сказав український дипломат.

Він також звернув увагу на галузеві стратегії, які сьогодні Росія розробила до 2025—2030 року і реалізація яких має забезпечити освоєння більш ніж 1,5 трлн. доларів США. «І якщо ми згадаємо, що недавно кооперація України і Росії була на рівні 30—40%, хай ця цифра буде менша сьогодні, ви розумієте, які можливості є для України і українських підприємців на російському ринку. Над цим ми сьогодні працюємо і вважаємо, що це одна з таких перспективних і стратегічних програм і завдань, для посольства, МЗС, мінекономіки та інших галузевих відомств України», — наголосив Дьомін.

На його думку, іншими пріоритети економічного співробітництва між Україною та Росією можуть бути високотехнологічні галузі: машинобудування, авіабудування, суднобудування. Ще одним напрямком є енергетичне машинобудування. Росія розвиває свою енергетичну галузь і, перш за все, ядерну енергетику, і планує за 15 років збудувати більше АЕС, ніж їх було збудовано за весь час існування СРСР. Посол нагадав, що ці станції комплектували українські підприємства, причому майже на 90%. «Тому у нас теж з’являться колосальні можливості. Нам не треба витрачати час і шукати можливості в ході переговорів і, можливо, якихось інвестиційних взаємних проектів. Треба сміливіше йти на контакти з Росією. Тут дрімати не можна. Бо наші друзі й колеги з ЄС входять на російський ринок дуже активно», — наголосив дипломат.

Разом з тим він звернув увагу на негативні тенденції розвитку двосторонніх відносин і, зокрема на можливість втрати Україною російського ринку молока і м’яса. Попри те, що на сьогоднішній момент Україна досягла від 30 до 35% обсягів рівня експорту молока і м’яса, який був на початок 2006 року. «Можу стверджувати тільки одне — що перспектив великих на майбутнє я не бачу. Виходячи з того, як Росія сьогодні розвиває своє сільське господарство і використовує ринок землі, який працює в Росії на відміну від України, можу сказати, що пройде 3-4 роки і, можливо, ми побачимо російську продукцію на прилавках в Україні. Тому що вони сьогодні працюють по-сучасному і налаштовують сучасне великотоварне виробництво молока і м’яса. Те, що нам, на жаль, нашій аграрній галузі поки що не по кишені», — зазначив пан Дьомін.

Наталія ЗАРУДНА: Датська енергоефективність і стратегія планування

«Україні є чому повчитися в Данії, яка має найкращий у світі інвестиційний клімат і є однією з найзаможніших країн світу, що має дуже обмежені ресурси і, загалом, працює за рахунок своїх мізків і стратегічного мислення. І вчитися у датчан потрібно, перш за все, як ефективності використання ресурсів, так і стратегічному плануванню. Датчани все планують наперед і вони вже точно знають, що будуть робити через 15 років і який буде світ через 15 років», — наголосила на брифінгу для українських журналістів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Королівстві Данія Наталія Зарудна. За її словам, якщо за минулі 25 років ВВП Данії виріс на 80%, то споживання енергоносіїв виросло на 0. «Ніхто в світі не може похвастатися подібними досягненнями. У Данії не кажуть про енергозберігаючі технології, а кажуть про енергоефективність. І це є основним коником, який дозволяє датському виробництву нарощувати темпи і при цьому постійно оновлювати свої фонди не збільшуючи споживання енергії», — зазначила вона.

На її думку, відновлювальна енергетика також є ще одним джерелом для ствердження енергонезалежності Данії, яка, маючи запаси нафти і газу, вже зараз забезпечує 20% свого енергетичного балансу за рахунок вітряної енергії. Данія є абсолютним чемпіоном світу по виробництву вітряних турбогенераторів.

Пані Зарудна звернула увагу на те, що датчани люблять все планувати і продумувати. Недавно за участю іноземних спеціалістів було підготовлено дослідження про вплив глобалізації на зовнішню політику, в тому числі Данії. У висновках чітко вказується, які регіони можуть становити інтерес для Данії. Адже глобальне завдання в контексті глобалізації — зберегти рівень добробуту, який має зараз Данія та її конкурентоспроможність у світі. Данія має найвищі зарплати в Європі, дуже високий рівень соціального захисту. А для того, щоб усе це забезпечити, вони повинні шукати нові можливості. І вони їх шукають. У тому числі приділяють значну роль у майбутньому таким країнам, як Бразилія, Росія, Китай та Індія. Український посол відзначила, що датчани також внесли Україну до списку країн, у яких потрібно посилювати дипломатичну присутність і розширювати торговельно-економічні відносини. «І дуже цікаво, що в цьому аналізі прямо написано, що вступ України до ЄС відповідає національним інтересам Данії», — підкреслила вона.

За її словами, Данія нещодавно випустила Стратегію відносин з Азією, в якій детально проаналізовано як позитивні, так і негативні аспекти розвитку співробітництва з цим регіоном. У цьому документі розписано, хто і як має співпрацювати з конкретними країнами, які для цього використовувати механізми: багатосторонні чи двосторонні, як координувати всі ці зусилля всередині країни, щоб усе це відбувалося в унісон, а також як при цьому потрібно поєднувати допомогу. Також датчани при цьому враховують доцільність збільшення дипломатичної присутності чи відкриття торговельного представництва в тій чи іншій країні. До речі, в складі міністерства закордонних справ Данії є торговельно-експертна рада, яка займається просуванням датського експорту і залученням інвестицій у Данію.

Пані Зарудна звернула увагу на те, що Данія має великий досвід будівництва інфраструктури, абсолютно унікальні технології транспортного будівництва: мостів, розв’язок. Один із найдовших мостів світу був побудований в Данії. Датчани планують будувати своїми силами мостовий перехід до Німеччини завдовжки 40 км. Окрім цього, вони фактично досягли межі розвитку в тваринництві та рослинництві.

Данія може нам допомогти вирішити наші невеличкі проблеми, як вважає український посол. За її словами, «датчани позитивно оцінюють наш розвиток і вважають, що політичні події в Україні відбуваються в демократичному руслі і все це на користь». Попри політичні моменти, які переживає наша країна, як зазначила Зарудна, датські бізнесмени відкрили для себе нашу державу і побачили нові можливості й намагатимуться їх використати. За її словами, в Україні присутні понад 150 датських підприємств і прямі інвестиції Данії в Україну складають 150 млн. Ще більше датських компаній готові прийти в нашу країну, — додала вона, але для цього потрібно, аби датчани переконалися в тому, що інвестиційний діловий клімат України є стабільним.

Пані Зарудна сказала, Україна покладає великі сподівання на співпрацю з датською компанією Vestas Group, найбільшим у світі виробником вітряних турбогенераторів. Представники компанії були декілька разів у Києві й чекають на ухвалення законодавства про «зелений тариф», який створить добру базу для приходу сюди датських інвесторів.

«Данія — це цілком реально. Це зразок країни, де за рахунок своїх мізків люди роблять великі гроші. Тому що сидять, планують, думають, рахують і страшенно прагматичні. Вони не витрачають сил на всякі різні дипломатичні реверанси, червоні килимки ,прапори на аеродромах», — підкреслила пані Зарудна.

Роман ШПЕК: Влада повинна ефективно виконувати покладені на неї обов’язки

Iнституційна здатність влади виконувати обов’язки сьогодні є найважливішими питанням для України. Інші питання, які можуть принести успіх Україні, торкаються інтеграції нашої країни в європейський ринок. Так вважає Постійний представник України при Європейському Союзі Роман Шпек. За його словами, коли мова йде про членство будь-якої країни в ЄС, то називаються, зазвичай, три так звані копенгагенські критерії. «Але є четвертий пункт, який ніхто не називає критерієм, але який має вищу силу за названі критерії — це здатність влади ефективно виконувати покладені на неї обов’язки. Якщо подивимося на Україну, чи то на адаптацію законодавства, чи на частоту виборів, то ми досягли більшого прогресу, ніж у здатності влади виконувати покладені на неї народом обов’язки. Я думаю, що якраз відповіді на це питання очікують громадяни України і наші партнери в ЄС», — сказав дипломат. На його думку, відповідь на це питання може дати конституційна більшість. І торкаючись питання майбутньої коаліції, пан Шпек зазначив, що європейські партнери не називають її ні широкою, ні кольоровою, а для них головне, щоб вона була дієздатною коаліцією. Український посол вважає, що з нинішньої політичної кризи Україна вийде сильнішою в інституційному, політичному, демократичному сенсі цього слова.

На думку посла, інтеграція української енергетики до внутрішнього ринку Європейського Союзу в подальшому буде гарантувати перспективу членства України в ЄС. За його словами, Україна вже є спостерігачем у Договорі ЄС з енергетичних питань. «І нам пора вступати повноправним членом цієї угоди, що відкриває нам європейський ринок. У зв’язку з цим Україна також повинна виконати ряд зобов’язань щодо адаптації конкретних норм і принципів діяльності на ринку енергетичних ресурсів, як це є в ЄС. Це нам буде на користь, бо наша стратегічна мета — повне членство України в ЄС. Тут я не бачу протиріччя», — наголосив пан Шпек.

Він також нагадав, що Україна має надлишкові потужності по виробництву електроенергії і, крім того, в планах уряду є будівництво нових додаткових блоків АЕС і продовження дії існуючих. Відтак, Україна хотіла б збільшити експорт української електроенергії. А для цього, як зазначив пан Шпек, Україна має стати членом європейського об’єднання електромереж. Меморандум між Україною та ЄС уже підписано і тепер Україні потрібно обстежити стан української електроенергетичної системи, а після цього виконати ряд технічних аспектів, щоб вона відповідала європейським нормам. Друга частина роботи торкається стандартів ядерної безпеки на українських АЕС.

На думку українського посла, далі мова може йти про інтеграцію української газотранспортної системи в єдину європейську газотранспортну і нафтотранспортну систему. Це, — вважає він, тягне за собою участь України в нових додаткових і диверсифікованих проектах постачання нафти і газу, а також широку співпрацю в рамках Меморандуму щодо ядерної безпеки і чистого вугілля. Окрім цього, мова йтиме і про весь комплекс заходів, пов’язаних зі зниження споживання енергоносіїв у виробництві внутрішнього валового продукту.

Посол зазначає, що співпраця України з Брюсселем дасть можливість отримати доступ до окремих енергетичних програм ЄС, на відміну від проектів технічної і фінансової допомоги. «Це окремий напрямок співробітництва, до якого наша держава має вже право доступу у випадку наявності належних програм», — наголосив він. На його думку, одним із таких напрямків співробітництва може стати проект створення стратегічних резервів нафти в Україні, який може бути часткою стратегічних резервів ЄС.

Пан Шпек вважає, що запланований на 14 вересня саміт Україна—ЄС є своєчасним, попри те, що в країні триває виборча кампанія. Разом з тим він наголосив, що сам факт проведення саміту не може давати підстави до якогось чергового прориву. «Нам не проривами треба жити, а щоденною результативною працею. І працювати на результат і тоді ми досягнемо відповідності критеріям. Якщо ми будемо чекати і думати, що ми щось велике побудували, то часто в нас виходитиме великий будинок із картону», — підкреслив Постійний представник України в ЄС.

Мету України на цьому саміті він пояснив наступним чином: «Учасники саміту Україна—ЄС будуть інформувати про досягнутий прогрес щодо нової посиленої угоди. Відбулося чотири раунди, є певний позитив. Є певне розуміння того, де ми можемо дальше просуватися, є певні питання, в які впирається українська чи європейська сторона, виходячи з наданих мандатів. Надзвичайно важливо на цьому етапі обговорити ці питання на найвищому рівні, щоб європейська сторона могла провести внутрішні консультації і сказати, чи ми можемо в цих напрямках просуватися в новій посиленій угоді. Ми не хотіли б, щоб це була така трохи прикрашена угода про партнерство і співробітництво. А якщо ми хочемо досягти амбітних цілей, то повинні розуміти свої завдання з досягнення цих цілей і намагатися переконати партнерів».