Правда про Голодомор прозвучить у Швейцарії

В Університеті міста Фрібург (Швейцарія) 31 жовтня відбудеться симпозіум «Великий голод «Голодомор» в Україні (1932—1933 рр.) — 75 років потому». Цей захід організовано Українською спілкою в Швейцарії спільно з Посольством України в Швейцарії та Інститутом Центральної та Східної Європи при університеті міста Фрібург. Наукова конференція з цієї теми вперше збере представників української діаспори, швейцарських студентів, професорів, науковців, представників влади та ЗМІ. За словами президента Української спілки в Швейцарії і організатора симпозіуму Андрія Лужницького, «народ цієї країни мало знає про Голодомор 1932— 1933 років. А з тих, хто знає, одна частина вважає його геноцидом, інша — трагічним випадком». Також він повідомив «Дню», що у Фрібурзькому університеті відбуватиметься виставка, присвячена 75-річчю Голодомору в Україні, а на симпозіумі буде презентовано книгу Андрія Лужницького та Миколи Рябчука «Україна: блукаючи шляхом до демократії». За його словами, у конференції братиме участь посол України у Швейцарії Ігор Дір, а також декілька українських науковців. Окрім того, заплановано виступ професора Квебекського університету в Монреалі Романа Сербина з доповіддю «Український геноцид очима Рафаеля Лемкіна та у світлі Конвенції ООН від 1948 року» (Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього).

Також Лужницький повідомив, що 22 листопада у Швейцарії відбуватиметься церковна поминальна служба за всіма жертвами страшної трагедії.

КОМЕНТАР

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, дослідник проблеми Голодомору в Україні, заступник директора Інституту історії України НАНУ:

— У Швейцарії досить таки сильна українська громада. Добре, що вона переймається темою Голодомору, бо це ж є саме українською проблемою. Чим більше проводити таких зустрічей в різних країнах Європи, тим краще розумітимуть нашу позицію. Інформація на фактичному рівні існує — у Європі знають, що був великий голод. А от чому це відбулося і чим наш Голодомор відрізняється від загальносоюзного голоду — цього практично за кордоном не знають. Зараз у нас уже є матеріали, підготовлені Українським інститутом національної пам’яті, пересувні планшети-виставки, документи англійською мовою, дайджест, випущений минулого року Києво-Могилянською академією, тобто є чим озброїти людей, які на Заході цікавляться цією проблемою. Взагалі ж, саме слово геноцид складне з юридичної точки зору. Тут важливо довести, що наш Голодомор був зовсім не схожий на єврейський Голокост. Це не етнічна чистка, це терор голодом, який вирішував завдання Кремля. І це не зовсім схоже на формулювання конвенції ООН по геноциду, але ми можемо побачити, що цілком можливо розглядати Голодомор як геноцид за національною ознакою, адже за його допомогою були ліквідовані наслідки українізації.