Премія українофобу

Днями Бібліотеку української літератури в Москві звинуватили в наявності «екстремістської» літератури. А її директора Наталію Шаріну затримали на 48 годин. Як повідомило ТАСС джерело у правоохоронних органах, питання про її арешт вирішуватиметься в суді. Це не перша атака на українську бібліотеку. Але, схоже, найзапекліша. Докладніше про цю ситуацію читайте на сторінках «Прес-клубу» в матеріалі Ігоря Яковенка «Силові органи проти друкованих».

На тлі цього скандалу відбулася ще одна знакова подія, яка залишилася малопоміченою українськими ЗМІ. Днями в Москві відбулася міжнародна конференція «Зінов’євські читання», на якій українського письменника, найбільш відомого своїми українофобськими опусами, Олеся Бузину, вбитого у Києві минулого квітня... посмертно визнали «Людиною року».

«Варто наголосити, що нагорода, лауреатом якої став Олесь Бузина, є виключно громадською і не несе в собі жодного політичного підтексту. Нагородження українського письменника — це вибір журі, зроблений згідно з моніторингом громадської думки. Не таємниця, що Олесь Бузина як особистість, а також його книжки неабияк популярні на теренах СНД...» — наголошується на сайті премії.

Слід також зазначити, що на врученні нагороди, яку отримала мати Олеся Бузини, були присутні екс-прем’єр-міністр України Микола Азаров, колишній депутат Верховної Ради Олег Царьов.

«День» попросив прокоментувати це нагородження, а також значення конференції «Зінов’євські читання» незалежного журналіста Семена НОВОПРУДСЬКОГО (Москва):

— Так сталося, що в одному з телеефірів я стикався із самим Олександром Зінов’євим. Його ім’ям, через особливість його поглядів в останні роки життя, можуть прикриватися люди з абсолютно фашистськими поглядами. На превеликий жаль, останніми роками він був радикальним і дотримувався людиноненависницьких поглядів.

Зінов’єв розповідав, що коли йому було 18 років, то вирішив побудувати своє життя як «суворий експеримент». До 70 років він почувався як людина, життя якої не вдалося. Через це він розчарувався в людині як такій. Важко сказати, наскільки він був адекватний в останні роки свого життя. Але на телепередачі, на якій я з ним стикався, він казав речі, які зараз стали мейнстримом у російському телеефірі. 2005 року це здавалося політичною шизофренією. Вона була з виразним радикально-націоналістичним пафосом, з одного боку, й імперіалістичним — з іншого.

Я не знаю, хто зараз проводить «Зінов’євські читання», але явно — це люди, які живуть такими уявленнями. Вони мають підтримувати всі казки про «Новоросію» і не вважають Україну незалежною державою й навряд чи можуть інакше мислити. Зараз цими читаннями займаються маргінали, які не мають масового «звучання» в Росії та які відкрито підтримують російську владу. Безумовно, ці люди є радикальною частиною антиукраїнських настроїв у Росії.