Президент Колумбії отримав Нобелівську премію миру

Нобелівський комітет прийняв рішення присудити премію миру 2016 року президенту Колумбії Хуану Мануелю Сантосу, таким чином відзначивши його «рішучі зусилля, щоб покласти край громадянської війни, яка тривала понад 50 років». «Норвезький Нобелівський комітет хоче заохотити всіх тих, хто прагне досягти миру, примирення та справедливості  в Колумбії», - оголосили в комітеті.

Хуан Мануель Сантос наголосив, що «вражений» і «вдячний» за нагороду і заявив, що прийме її в ім’я колумбійського народу і що ця премія є «неймовірно важливою» для мирного процесу в його країні.

Цього року список кандидатів на отримання Нобелівської премії миру сягнув історично рекордної позначки: 376 номінантів, серед них 148 організацій. Імена всіх претендентів, як завжди, тримали в таємниці.  Проте неформальними фаворитами цього року вважалися активісти сирійської організації «Білі шоломи», члени якої, ризикуючи власним життям, витягають людей з-під завалів зруйнованих внаслідок бомбардувань будинків. Крім того, у списку кандидатів на Нобелівську премію миру також були канцлер Німеччини Ангела Меркель, кандидат у президенти США Дональд Трамп,  колишній співробітник ЦРУ і агентства національної безпеки США Едвард Сноуден, російська правозахисниця Світлана Ганнушкіна.

Церемонія вручення премії традиційно відбудеться в Осло в грудні, в день смерті засновника премії Альфреда Нобеля. Фонд премії складає 8 млн. крон (850 тис. євро).

«КОМІТЕТ ХОТІВ ЗАОХОТИТИ ЦИМ ЖЕСТОМ КЕРІВНИЦТВО КОЛУМБІЇ»

Юрій ЩЕРБАК, публіцист, посол України в Ізраїлі (1992—1994):

- Я двічі був у Колумбії, але бачився там не з цим президентом, а з його попередником, який також проголосив політику миру. Тому що треба побувати в цій країні, аби зрозуміти, якої глибини та інтенсивності була ця війна в колумбійському суспільстві. Столиця Колумбії оточена горами. І під час інавгурації там стояли мінометні батареї повстанців. І взагалі щодня війна приносила там жертви, бо непримиренна опозиція під марксистськими гаслами стала наркомафією та вела боротьбу. А в тих джунглях дуже важко було давати опір ФАРК.

Я пам’ятаю, як були оголошені пропозиції про примирення тодішнього президента Колумбії. Вони були зірвані, очевидно, двома сторонами.

Тому сьогодні присудження цієї премії не викликає особливого здивування. Тепер потрібно лише імплементувати досягнуту мирну угоду між урядом і повстанцями. Хоча є дуже багато свідчень того, що повстанські сили вже повністю виснажені і не хочуть сидіти в джунглях і вести безперспективну боротьбу, оскільки колумбійському уряду дуже допомагають США – зброєю, обладнанням. Я бачив там найновіші американські гелікоптери.

Тому я думаю, що до цього треба поставитися з розумінням і тільки побажати колумбійському народу, аби в цю країну прийшов бажаний мир і спокій.

- Проте тиждень тому на референдумі щодо мирної угоди більшість громадян Колумбії висловилися проти домовленостей з повстанцями. Чим це  можна пояснити?

- Це сталося через те, що вони мало вірять у неї. Вже десятки разів були різні угоди. Думаю, вони бояться, що знову ці угоди будуть зірвані. Але той комітет, який присуджував Нобелівську премію миру, мабуть, мав свій підхід і хотів заохотити цим жестом керівництво Колумбії та його політику укладення угоди.

- Серед претендентів на премію також була канцлер Німеччини Ангела Меркель. Чому комітет не відзначив її зусиль?

- Як можна давати премію миру Меркель? Хіба ми бачимо мир на Донбасі? От якби все це справді увінчалось якимось серйозним миром… Але з Росією укладати мир неможливо, тому що її підпис нічого не вартий. Це вже показано та доведено. Поки Путін керуватиме тією країною, ніякі підписи, угоди, міжнародні документи, меморандуми неможливі. Тому й зусилля Меркель, на жаль, нічим не увінчалися і не можуть увінчатися. Адже якщо людина не хоче припинити виснажливу війну, боротися, знекровлювати та знесилювати Україну, то жоден політик, яким би він не був видатним, ніколи не доб’ється успіху. Тому, на міг погляд, там не було ніяких перспектив.

А треба поїхати в Колумбію та побачити цю країну і що там робиться, коли там сотні тисяч людей загинули, весь час беруть у заручники, розстрілюють людей. Це жахливі речі. Я був там двічі, і все це бачив. Тому можна зрозуміти всіх тих, хто дав премію саме Колумбії, а не Меркель.