Про чіткий меседж підтримки з боку НАТО

Сьогодні усі 29 країн-членів НАТО дали чіткий меседж підтримки України. Такими словами глава українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін розпочав прес-конференцію по закінченню   засідання Північноатлантичної ради з участю глав зовнішньополітичних відомств України та Грузії.

За його словами, на цій зустрічі учасники обговорювали реформи в Україні і про те, що маємо зробити для просування до НАТО. «Було дуже приємно почути, що держсекретар США Майк Помпео почав свою промову зі слів, що Україна та Грузія будуть у НАТО», - відзначив міністр.

І для нас, продовжив він, дуже важливо, що всі наші союзники однозначно засудили акт російської агресії, але разом з тим, «ми маємо щось зробити, щоб залишатись у рамках заяв, якими б сильними вони не були».

Клімкін розповів, що один з його найголовніших меседжів до союзників полягав у тому, що «ми маємо сформулювати комплексний підхід щодо дій Росії в Чорному морі, Керченській протоці та в Азовському морі».  

Але, насамперед, продовжив міністр: «я закликав сприяти звільненню наших моряків, бо це для нас абсолютний пріоритет. Звичайно важливо повернути наші судна, але врешті-решт на це ми можемо зачекати».

За його словами, багато союзників активно комунікують з цього приводу з Росії і не лише надсилають меседжі, але й намагаються нам допомогти і це для нас дуже важливо.  

«Ми маємо сформулювати дуже чітку відповідь Росії. Оскільки, це безпековий аспект, то всі прекрасно зрозуміли, що НАТО має посилити свою присутність у регіоні Чорного моря, яким чином це буде робитись це питання на стадії обговорення і про деякі рішення ви почуєте в найближчу п’ятницю. Звичайно йдеться про присутність натовських кораблів, яка буде достатньо широкою, але за визначенням ми не маємо цим обмежитись. Тому має бути і постійний моніторинг всього того, що робить Росія в регіоні Чорного моря», - розповів Клімкін.

За його словами, має також бути посилена взаємодія Альянсу з Україною. «Я запропонував особливий формат формальний чи ні, де б НАТО активно взаємодіяло з країнами, які будуть членами НАТО: Україною та Грузією, не ігноруючи те, що відбувається у Балтійському морі, де НАТО взаємодіє зі Швецією та Фінляндією», сказав міністр.

За його словами, багато дуже важливих речей має бути сформульовано негайно в контексті практичних дій як стратегічна відповідь актам агресії Росії.

Клімкін зазначив, що він пояснив усім союзникам, що російська блокада  має вплив на свободу судноплавства в Чорному морі, Керченській протоці та Азовському морі, де Росія намагається послідовно узурпувати суверенні права України.

«І це - виклик є спільним не лише для України, але й, безумовно, для Альянсу також. Адже Росія робить це з метою, щоб дестабілізувати Південь України, зокрема український Донбас спробами регулювати прохід суден через керченську протоку, спробою впливати на економічну діяльність українського Донбасу та всього півдня України. Зрозуміло, що йдеться про поєднання мілітарних та немілітарних методів. І тому дуже важливим є посилення присутності наших друзів та союзників робота разом, організація стратегічних програм та проектів у цьому контексті», наголосив міністр.

За його словами, на зустрічі обговорювався політичний аспект, зважаючи  на те, що Азовське море та Керченська протока мають розглядатись як територіальні води, які повністю підпадають під Конвенцію про морське право.

«Я дуже радий, що ми отримали однозначну відповідь союзників, що сьогоднішнє засідання звичайно не закінчиться лише засудженням дій Росії, а ми будемо продовжувати переговори,  формувати і реалізовувати потім стратегічну відповідь на дії Росії», - підкреслив міністр.

Він також вважає, що полонених українських моряків потрібно розглядати відповідно до Женевської конвенції як військовополонених і звично і спроби російських інституцій організувати  переслідування не мають нічого спільного ані з міжнародним правом, ані з міжнародним гуманітарним правом. «Я закликав наших друзів та союзників послідовно тиснути на Росію, щоб вона також це визнала», - підкреслив міністр.

За його словами, на зустрічі також обговорювали питання необхідності зупинити «Північний потік-2» і про те, що це була б найкраща санкція проти Росії. Окрім того, додав він, також обговорювалась можливість заборони російських суден користуватися портами цивілізованих країн.

Відповідаючи на запитання про конкретну допомогу Україні з боку НАТО після акту російської агресії 25 листопада, Клімкін сказав наступне: «Питання зміцнення присутності НАТО ми порушували постійно і до російських актів агресії, які відбулись 25 листопада. Це вкрай необхідно для того, щоб будувати відсіч російським діям в регіоні Чорного моря. Коли і хто буде піонером в цьому питанні ви почуєте це від союзників, від них будуть відповідні заяви. Ми також обговорювали багато конкретних речей у сенсі побудувати комплексну відповідь. Ми не маємо обмежитись формальними санкціями чи персональним санкціями стосовно керівництва Російського ВМФ чи берегової охорони.

І дуже важливо те, що ми почали сьогодні цю дискусію щодо цього питання».

Міністр не дав відповіді на запитання, з яких елементів буде складатись ця комплексна відповідь, пославшись на конфіденційність засідання.