Про нас

«Україна стала одним із центрів експорту жінок, яких зваблюють фальшивими обіцянками працевлаштування за кордоном і потім продають сутенерам і примушують займатися проституцією. За даними українських властей, після проголошення незалежності 1991 року майже 500 тисяч жінок покинули батьківщину в пошуках щастя на чужині. Кожна п’ята з них потрапила в павутиння проституції. Всі посткомуністичні країни, які стрімко відкрили кордони з іноземними країнами й проводять болісні економічні реформи, більшою чи меншою мірою зіткнулися з цим явищем. На міжнародному «ринку» існує особливий попит на молодих слов’янок, Наташ із білявим волоссям, які окупували інтернет-сайти знайомств. Україна лідирує серед країн-«постачальників». У Нідерландах українки посідають друге місце в секс-індустрії. У Стамбулі працюють добровільно чи примусово 2 тисячі українських повій. У число інших країн-імпортерів цього товару входять Німеччина, Греція, Югославія, Кіпр, Японія, Близький Схід тощо. Такий український «бум» обумовлений багатьма причинами. Після Росії Україна є найбільш населеною країною в Східній Європі. Тут особливо гостро відчувається економічний спад. І врешті, вона розташована на кордоні між Сходом і Заходом, де процвітає перемитництво та мафія всіх різновидів. Торгівля жінками є дуже прибутковою: витрати на «купівлю» в сумі від $3 до 4 тисяч дівчина може повернути за тиждень роботи. Перевезення жінок є менш ризикованим, ніж контрабанда наркотиків чи зброї. Тут бракує законодавчих актів для боротьби проти «торгівлі людським товаром».

«Ліберасьйон»,
15 березня

«Поки спроби Росії брати за борги українські підприємства не увінчалися успіхом. Росія готує списки тих підприємств, які їй до вподоби, але Україна на передання своєї власності не погоджується. Заклик до російських природних монополій бути «більш жорсткими» щодо боржників справедливий. Але поки немає відповіді на запитання, як спрямувати той же газ в обхід України. Залишається тільки домовлятися про реструктуризацію боргів. Саме умови відстрочки виплат і можуть стати предметом як фінансового, так і політичного торгу. І, схоже, вчорашня заява Путіна була оголошенням останнього».

«Сегодня»,
17 березня

«Ніхто в російській столиці не загрожує Києву дефолтом, хоча третій місяць українські чиновники гордовито мовчать з приводу «звірки» взаємних претензій щодо боргів. Очевидно, цифра в 2,7 млрд. доларів боргу, визнана віце-прем’єром Юлією Тимошенко, буде істотно знижена. Навіть за заявою члена правління ВАТ «Газпром» Юрія Комарова «ми не в змозі контролювати постачання газу на Україну». В інтерв’ю «НГ» заступника начальника департаменту РАТ ЄС Олександра Бобильова зазначається, що «сьогодні заборгованість України за електроенергію становить близько 130 млн. доларів, але законодавство України не дозволяє передавати енергооб’єкти країни у власність Росії». За великим рахунком, сьогодні Україна розплачується за проведені минулого року президентські вибори».

«Независимая газета»,
16 березня