Про нас
Після того як лідери Росії, Казахстану, Білорусі та України у розпал форуму ЄврАзЕС офіційно оголосили про створення нового регіонального об’єднання, майбутнє єдиної серйозної економічної організації СНД опинилося під питанням. Свіжоспечена «четвірка» практично повністю дублюватиме Співтовариство, що вже існує й активно розвивається, на яке ще недавно російський, казахстанський та білоруський уряди робили велику ставку. Багато експертів мають сумніви, що нова економічна організація діятиме самостійно — найімовірніше, вона стане частиною політики, що проводиться в рамках ЄврАзЕС. У такому разі виникає запитання: кому і навіщо взагалі потрібна ця вигадка? Деякі фахівці вважають, що створення нового економічного блоку — це політичний, а не економічний крок. Пригадується поведінка України, яка наполегливо відмовлялася від участі в ЄврАзЕС. Головна мета нової ініціативи — формування певного наднаціонального органу, який, не підкоряючись жодній із держав альянсу, визначатиме економічну політику в рамках «четвірки». Однак навряд чи на ділі якась із країн, що входять до блоку, погодиться передати частину своїх повноважень, зокрема й економічних, якомусь наднаціональному органу. Також слід врахувати, що діяльність цієї організації залежатиме не від об’єктивних процесів, а від політичної волі президентів... Країни «четвірки» мають гармонізувати те, що вже зроблено, наприклад, скоректувати форми вступу до СОТ. А на узгодження таких моментів знадобиться багато часу. Тому ЄврАзЕС, як синиця в руках, поки буде продовжувати своє існування і навіть розвиватися, а новий економічний блок, очевидно, дублюватиме діяльність Співтовариства.
Розмови про необхідність інтеграції на пострадянському просторі тривають з моменту розвалу СРСР, при цьому чим більший часовий відрізок відділяє нас від 1991 року, тим актуальнішим для кожної з колишніх союзних республік стає питання об’єднання зусиль і потенціалу для заняття гідного місця у світі. Однак лютнева ініціатива В. Путіна, Л. Кучми, О. Лукашенка та Н. Назарбаєва — по суті, перша інтеграційна спроба, що має серйозні підстави і всі шанси бути реалізованою. Причина таких прогнозів бачиться в тому, що Росію, Україну, Білорусь і Казахстан об’єднують не абстрактні бажання лідерів або інтереси фінансово-політичних угрупувань, а фундаментальна база для зближення. Ці чотири держави разом є неподільним ядром Східнослов’янської цивілізації, основою історичної Росії. Згідно зі всіма геополітичними канонами, блоку Росії, України, Білорусі та Казахстану визначена вагома роль у світовій політичній системі, роль одного із основних полюсів, що гарантують стабільність світового порядку і виключають можливість диктату будь-якої наддержави...
Випуск газети №:
№39, (2003)Рубрика
День Планети