Про особливу позицію Кемерона

— Що ви думаєте з приводу сценарію, який намалював футуролог Найл Фергюсон у статті «Європа 2021», за яким на той час Великобританія об’єднається с Ірландією?

— Останні події дають підстави для будь-яких політологічних прогнозів, малювання різних конфігурацій. Я гадаю, що це треба залишити на совісті політологів. Великобританія підтримує найтісніші зв’язки з Ірландією як зі своїм союзником. Мені здається, що ці побудови сьогодні носять суто теоретичний характер. Економічний детермінізм, який вимагає співпраці в рамках Європейського Союзу, врешті-решт переможе. Я б не став прогнозувати якийсь швидкий розвал чи розпад Євросоюзу і утворення якихось інших економічних чи політичних конфігурацій.

ПРО СУМАРНИЙ ПОТЕНЦІАЛ БРАТІВ МІЛІБЕНДІВ

— Які тенденції в політичному житті Великобританії спостерігаються наразі? Чи буде тривалою коаліція Кемерона і Клегга, зважаючи на те, що останній програв референдум по політичній реформі?

— Ліберал-демократи пропонували так звану систему «альтернативного голосування», відповідно до якої кандидати ранжуються згідно з преференціями виборців і вибори проводяться до того часу, поки якийсь із кандидатів не отримає понад 50% голосів.

Провал референдуму, безперечно, став болючим ударом для Ліберально-демократичної партії та її лідера Н. Клегга. Водночас, міцність урядової коаліції визначатиметься, у першу чергу, її спроможністю забезпечити стабільне зростання економіки Сполученого Королівства. І консерватори, і ліберальні демократи зацікавлені в збереженні коаліції і нейтралізації відцентрових тенденцій. Тому я не думаю, що в осяжній перспективі ми будемо спостерігати розвал цієї коаліції.

— Чи з’являються в таборі лейбористів, які є більш орієнтованими на Європу, політики калібру Блера чи Тетчер?

— Мені здається, ще зарано говорити про появу в таборі лейбористів політиків калібру Блера. Певною мірою у такому порівнянні можна було б розглядати сумарний потенціал братів Мілібендів. Однак, у цьому зв’язку багато залежатиме від того, чи вдасться Еду Мілібенду остаточно затвердитися у якості лідера Лейбористської партії та переконати у цьому її виборців. У стані консерваторів ситуація з лідерством дещо більш однозначна — торі очолює такий авторитетний і потужний лідер, як Кемерон. Однак, віддаючи належне особистим зусиллям прем’єра, навряд чи британці порівнюють його з Тетчер.

Ця ситуація чітко відображується у даних соціологічних опитувань (ICM/Guardian). Зокрема, 48% британців схвально оцінюють діяльність Д. Кемерона, відповідно 32% — Е. Мілібенда, 33% — Н. Клегга. При цьому, лише один із 5 виборців, які підтримують лейбористів, вважає, що Е. Мілібенд стане прем’єр-міністром, один із 4 виборців плутає Еда з його братом Девідом Мілібендом.

Водночас, усі три лідери політичних сил, представлених у парламенті є дуже здібними перспективними молодими політиками. Чи сягнуть вони політичних висот Т. Блера чи М. Тетчер покаже час.

«РЕФОРМИ У БРИТАНІЇ ТА У НАС МАЮТЬ ВІДМІННІ МОТИВИ...»

— Як відомо, після приходу до влади Блера у 1997 році, а торік Кемерона і лейбористський, і консервативний уряд бралися за здійснення реформ. Хотілось би почути від вас, чи є серед тих реформ такі, які варто запозичити нашій країні, що прагне реформуватися і наблизитися до ЄС?

— Слід відзначити, що реформи у Великобританії та у нас мають відмінні мотиви. Адже ми знаходимося у різних економічних вагових категоріях. Якщо у нас реформи, перш за все, стосуються законодавства, розширення законодавчої бази для діяльності економіки, створення інвестиційного клімату, то Великобританія сьогодні є найбільш привабливою економікою для інвестицій і займає найвищі щаблі у світових рейтингових агентств. Тобто тут їм реформувати мало що потрібно. Головна мотивуюча складова їхніх реформ — скорочення бюджетних витрат. Через економічну кризу, яка відбулась, і через загрозу нової хвилі економічної кризи, через проблеми в євро зоні, вони повинні реформувати свою систему, щоб зменшити тиск на бюджет. Окремі елементи тих чи інших реформ ми могли б взяти. Наприклад, вони зараз реформують свої структури, зокрема поліцію. Головне в цій реформі — зменшення кількості бюрократичного штату поліції до 16 тис. осіб, з одночасним збереженням кількості поліцейських на первинних ділянках роботи (цю умову прийнято під впливом серпневих заворушень). Для нас є цікавим цей досвід зниження витрат на утримання бюрократичного апарату. Згідно із цією реформою передбачається ширше залучення волонтерів та місцевих громад до роботи з дотримання порядку та допомоги поліції; запровадження виборів на посади police commissioners (поліцейських комісарів) у 2012 році; створення Національного агентства по боротьбі з криміналом та Національного агентства по удосконаленню роботи поліції.

Або, наприклад, візьмімо реформи в системі охорони здоров’я. Нам можна запозичити свого роду унікальну систему, яка являє собою симбіоз трьох складових: безкоштовної медицини для практично всього населення, страхової медицини і приватних клінік. Тобто у громадян є можливість вибору.

Цікавою у них є реформа системи всиновлення дітей, що пов’язано з необхідністю зміцнення сім’ї і заохочення сімей брати дітей, які перебувають на державному утриманні. Звісно, ці реформи потребують адаптації до наших реалій.

— Володимире Дмитровичу, починаючи, мабуть, з 2000 року в Британії почали відбуватись заходи на кшталт road show. А минулого року вдруге в Лондоні відбулась конференція «Україна — погляд ізсередини». Чи є віддача від таких заходів, приріст британських інвестиціій?

— Road show придумано давно і не нами. Мені здається, це досить ефективний промоційний інструмент. Якщо ви хочете продемонструвати інвестиційну привабливість країни, то потрібно виїжджати до людей і розказувати про це. Протягом минулого року в Лондоні було проведено чотири масштабних інвестиційних заходи. У травні відбувся VII Український інвестиційний саміт, у жовтні — road show інвестиційних проектів України, який було організовано разом із ЄБРР. Це були вдалі заходи, на яких говорили абсолютно про конкретні проекти. Зокрема на road show було представлено 5—6 проектів, що вже знаходяться в стадії розробки та реалізації. Також була окрема презентація інвестиційних можливостей Криму на філіалі Нью-Йоркської фондової біржі. Також торік був проведений український бізнес-тиждень. Наразі важко оцінити ефективність цих презентацій у монетарному сенсі. Але, безперечно, ці заходи дозволяють привернути увагу британського бізнес-середовища до наших економічних реалій і того, що ми йдемо курсом реформування. Нам треба працювати над підвищенням якості презентаційних матеріалів. Але загалом — це перспективний напрямок, від якого можна очікувати напливу інвестицій. Я можу сказати, що, незважаючи на не найкращі світові тенденції, минулого року ми спостерігаємо збільшення британських інвестицій в економіку України, а також збільшення товарообігу на 20%.

— А чим пояснюється збільшення британських інвестицій? Адже, як відомо, нині відбувається відтік польських, німецьких інвестицій з нашої країни.

— Так часто відбувається. Хтось уходить, а хтось приходить. Так, звісно, багато говориться про те, в Україні необхідно поліпшити інвестиційний клімат, бізнес-середовище. Але разом з тим зроблені серйозні кроки. Зусиллями Президента та уряду у нас практично вирішено питання повернення ПДВ, яке було багато років непереборною проблемою на шляху інвестицій в економіку України. Знято багато обмежень, спрощено реєстрацію підприємств. За третій квартал 2011 року приріст британських інвестицій склав майже 100 млн. доларів. Торік було підписано знаковий меморандум про наміри між Україною та датсько-британською компанією Shell щодо розробки газових родовищ на території України. Сумарна інвестиція в перспективі могла б складати до 800 млн. доларів. Тому існують різні тенденції. Нам потрібно багато працювати, щоб зробити наш клімат більш привабливим.

— Поки що наші олігархи купують власність у Лондоні. Чим же так приваблює їх столиця Великобританії?

— У кожного з українських бізнесменів, хто придбав нерухомість у Лондоні, власні міркування. Лондонська нерухомість традиційно приваблює інвесторів з усього світу. За статистикою найбільша кількість покупців будинків у столиці Великобританії є мешканцями США (близько 55%), Азії (близько 20%) та Близького Сходу (близько 18%). Останні дослідження свідчать, що частка продажу нерухомості у Лондоні складає близько 40% від загальноєвропейського ринку. При цьому, найближчі конкуренти — Париж, Берлін, Москва та Франкфурт — разом не можуть похвалитися навіть половиною від цієї суми залучених інвестицій.

Привабливість нерухомості Лондона пов’язана з багатьма чинниками. Це і статус британської столиці як світового фінансового центру, і висока ліквідність ринку, і стабільне зростання цін на нерухомість. Вагомий внесок у збільшення попиту вніс і британський уряд, який забезпечив відкритість та прозорість функціонування ринку нерухомості завдяки нормативно-правовому та ринковому регулюванню процесів купівлі-продажу та оренди.

ПРО ПЕРЕТВОРЕННЯ КИЄВА НА ФІНАНСОВУ СТОЛИЦЮ СХІДНОЇ ЄВРОПИ

— Що треба зробити нам, аби українська нерухомість стала привабливою для іноземних багатіїв, а Київ став — подібно до Лондона — фінансовою столицею, скажімо Східної Європи?

— Перші кроки у цьому напрямі вже зроблені. Київською владою розроблений проект будівництва бізнес-центру «Київ-сіті», який, за оцінками експертів, забезпечить серйозний поштовх розвитку економіки України. Крім цього, проведення в Києві фіналу Євро-2012 познайомить значну частину європейців з нашою столицею і обов’язково надасть додаткового стимулу розвитку ринку нерухомості. Впевнений, що позитивних результатів також дасть податкова та митна реформи, що завершуються в Україні.

Водночас, не слід забувати, що традиції лондонського сіті будувалися протягом декількох століть, а економіка Україна лише шість років тому визнана ринковою. Ми цілком спроможні досягти такої надзвичайно амбітної мети, як перетворення Києва на фінансову столицю Східної Європи. Для цього, звичайно, потрібно продовжувати роботу з розбудови відповідних ринкових інститутів, стимулювання зростання банківської і страхової системи, а також проведення ефективної інвестиційної політики держави.

— Чи планується цього року офіційний візит Кемерона в Україну чи Януковича до Великобританії?

— Це питання стоїть у порядку денному наших відносин. Зокрема, мова йде про візит Президента України Януковича до Великобританії, який з об’єктивних причин не був реалізований минулого року. З огляду на те, що пріоритетна увага Сполученого Королівства останнім часом була зосереджена на питаннях мирного врегулювання у Північній Африці, а також тематиці подолання кризових явищ в рамках Євросоюзу, кількість закордонних візитів була помітно зменшена.

— Чи не могли б ви назвати одну чи дві найважливіші події в світі, які мали значний вплив на Україну?

— Перш за все, це економічна нестабільність в зоні євро, яка безперечно впливає на українську економіку, що є експортоорієнтованою. По-друге, політичні процеси в Північній Африці, які поставили перед Україною ряд важливих завдань, зокрема евакуацію наших громадян. Думаю, що ми з честю справились з цим викликом.

— Що найбільше запам’яталося вам із публікацій «Дня» за 2011 рік?

— ...Мені здається, що це одна з найбільш інформованих щоденних газет в Україні, якій можна довіряти.

— І, на останок, ваш тост чи побажання з нагоди Нового року!

— Головне, щоб Україна тримала в цьому році активну міжнародну позицію. Хотів би побажати миру і економічного зростання нашій державі.