Про зв’язок безпеки та процвітання

Минулого року деканом Оборонного коледжу НАТО, який базується у Римі, вперше стала жінка — доктор Дарія Даніель Шкоднік. Заснований 19 листопада 1951 року за ініціативою першого верховного командувача Об’єднаними силами НАТО в Європі Дуайта Ейзенхауера, грає провідну роль в освіті та навчанні, гарантуючи, що знання і критичне осмислення постійно підвищують згуртованість НАТО і його готовність до майбутнього. У понеділок пані Шкоднік приїхала до Києва, щоб взяти участь у Міжнародному тижні НАТО і прочитати лекції курсантам Національного університету оборони України. Вона знайшла у своєму щільному графіку час, щоб дати ексклюзивне інтерв’ю «Дню». 

«БЕЗПЕКА Є ОСНОВОЮ ДЛЯ ПРОЦВІТАННЯ ДЕРЖАВИ»

— Пані декан, чому ви — жінка — обрали таку професію, адже питання оборони та безпеки вважається чоловічим заняттям?

— Це було не рішення, але скоріше привід і амбіції, щоб домогтися змін. Я вважаю, що безпека є основою для процвітання держави. Моя перша робота була у сфері безпеки моєї країни  Словенії. Я багато чому навчилася за ці роки. Потім я працювала в одному підприємстві директором кадрового та юридичного відділу. Невдовзі перед незалежністю покинула цю роботу і почала працювати в першому навчальному центрі словенських Збройних сил і продовжила роботу в галузі міжнародного військового співробітництва. Так, як для жінки я отримала екстраординарну роботу, але й водночас дуже цікаву. Це була військова посада, яка поєднувала міжнародні відносини та дипломатію. Робота з міжнародними організаціями і з НАТО, особливо в рамках Партнерства заради миру, добре підготувала мене  до сьогоднішньої посади. Як декан Оборонного коледжу НАТО я керую академічною діяльністю закладу, що охоплює освіту, дослідження та поширення знань. І знову-таки ця діяльність охоплює не лише  військову справу, але й, у рамках всеосяжного підходу, інші інституції, які займаються питаннями, пов’язаних із безпекою у цивільній сфері.

Коледж пропонує платформу для спілкування різних культур, ідеологій і релігій, виходячи за рамки непорозумінь і забобонів. У цьому полягає унікальне значення цього важливого закладу.

«ОСТАННІ ПОДІЇ В КРИМУ ЗМІЦНЯТЬ ЗГУРТОВАНІСТЬ НАТО»

— Деякі експерти вважають, що через анексію Криму, НАТО отримало сенс для свого існування. Що ви скажете про це?

— Сенс існування для НАТО було закладено в момент заснування організації, хоча Альянс мінявся та адаптувався до середовища безпеки, яке швидко змінювалось. Дозвольте мені висловити мою особисту точку зору. Я можу погодитися, що останні події в Криму, які, як ви знаєте, були дуже засуджені Альянсом і міжнародним співтовариством, зміцнять згуртованість НАТО. Я вважаю, що в сучасному глобалізованому світі всі держави є тісно взаємозалежними між собою. Безпека є взаємопов’язаною, і жодна країна не може забезпечити поодинці власну безпеку. Тому країни шукають альянси й партнерства, щоб мати можливість протистояти цим загрозам і забезпечити стабільність свого народу. НАТО дивиться на цінності своїх партнерів і велику увагу приділяє перспективам майбутніх партнерств.

Після закінчення холодної війни знову і знову поставало одне й теж питання: чи досі є актуальним  НАТО? Останні події в Україні підтверджують, що НАТО буде продовжувати відігравати важливу роль у майбутньому — як стримуючий чинник, як постачальник засобів кризового менеджменту, або як надійний військовий союз. НАТО буде адаптувати свою позицію по відношенню до Росії і знаходити консенсус, щоб говорити єдиним голосом у відповідь на дії Росії. Це, ймовірно, буде важливою частиною порядку денного майбутнього саміту НАТО в Уельсі.

НАТО завжди було актуальним, це — найуспішніший альянс у світі. Він здійснює антитерористичні, антипіратські операції, забезпечує стабільність і безпеку в Косово, забезпечує безпеку і надає допомогу в створенні афганських сил безпеки в Афганістані, плюс він був основою трансатлантичної безпеки завдяки колективній обороні своїх союзників.

— І можливо настав час, як пише New Statesman, для НАТО переозброюватись?

— Це ще одне важливе питання. Економічна криза та скорочення оборонних бюджетів союзників є очевидною для нас усіх. Я говорила про це на нещодавній конференції Wilton Park з «пост-2014 стратегічне бачення НАТО». Вирішальне значення має підтримання витрат на оборону на рівні 2% від ВВП держав-членів, якщо Альянс хоче залишитися здатним проектувати свою відповідь на сучасні виклики безпеки. Концепція «розумної оборони» відіграє значну роль у цьому ставленні.

«ПІВНІЧНОАТЛАНТИЧНА РАДА ЗАСУДИЛА ДІЇ РОСІЇ ЯК НЕПРИПУСТИМІ...»

— Росія була стратегічним партнером НАТО...

— Саме так. Рада Росія-НАТО була дуже важливою платформою для діалогу з моменту її створення. Тим не менш, не можна допустити, щоб одна суверенна держава могла вторгнутися на територію іншої в цей час. НАТО послало чіткий сигнал Росії, що це неприйнятно, так само зробили Організація Об’єднаних Націй та ЄС. Північноатлантична рада, головний орган ухвалення рішень НАТО, засудила дії Росії як неприпустимі за мірками міжнародного права. У своєму виступі в Національному університеті оборони, я чітко заявила, що не може бути військового вирішення проблеми. Повинні відбутися переговори і діалог, щоб можна було знайти мирне розв’язання.

— Ви мабуть знаєте про дебати, що НАТО дуже швидко розширилось і це було однією з причин, яка турбувала Росію. Але існує думка, що НАТО розширялось недостатньо, і якби  Україна була членом НАТО, то не було б того, що сталося цього року: анексії Росією Криму, бо в цьому випадку кордон Альянсу був би безпосередньо з Росією. Україна подавала заявку на отримання ПДЧ на Стамбульському саміті в 2004-му та на Бухарестському в 2008-му. У першому випадку нам відмовили США, а в другому — канцлер Німеччини Ангела Меркель, країна якої дуже виграла від розширення НАТО, пересунувши кордони Альянсу до східних кордонів Польщі. Що ви скажете на це?

— Але Україна змінила свою політику. Проголошення Україною позаблоковості зупинило процес, але не співпрацю між НАТО і Україною. Від самої країни залежить, хоче вона стати членом НАТО чи ні. Ви можете знайти відповідь на це питання на референдумі, як це робили в минулому деякі нові члени НАТО.

— Але ж країні не обов’язково проводити референдум, щоб отримати ПДЧ?

— Ви праві. Тим не менш, це залишається суверенним рішенням України. Звичайно, це тільки початок всього процесу приєднання, яке НАТО готове підтримати.

«ЄС ПОВИНЕН ЗАЛИШАТИСЯ ІДЕАЛЬНИМ ПАРТНЕРОМ ДЛЯ НАТО»

— Сьогодні була заява президента Чеської Республіки, що у випадку вторгнення Росії на сході України, НАТО може ввести війська на територію України, щоб її захищати. Ви вважаєте такий варіант можливим і чи буде рішення Альянсу єдиним у такому випадку?

— Хоча я представляю академічну опору НАТО, я спробую відповісти на це дуже важливе питання. Для НАТО принципово важливою є стаття 5 Вашингтонського договору. Це означає, що будь-яка держава-член Альянсу, яка звертається згідно зі статтею 5 за допомогою, буде захищена своїми союзниками. Україна є партнером, тому Стаття 5 не поширюється на українську територію.

Зі свого боку НАТО прагнутиме підтримати реформу сектору оборони та безпеки, щоб таким чином дозволити країні захистити себе від зовнішньої агресії. Освіта є важливою частиною цього процесу, і саме тому Оборонний коледж НАТО і Школа НАТО в Обераммергау проводить тут 14-й Міжнародний тиждень.  НАТО також продовжує планувати проведення спільних навчань та тренувань.

— В Україні деякі кандидати у президенти заявляють, що вони виступають за приєднання країни до європейської системи колективної безпеки. Чи існує така система, наскільки відомо, наразі є Європейська політика безпеки та оборони?

— НАТО, в першу чергу, — військова організація. Оскільки жодна криза не може бути розв’язана військовими засобами, Європейський Союз може і повинен відігравати важливу роль у так званому «комплексному підході», долучаючись ефективно до процесу антикризового управління. Якщо НАТО є військово-політичною організацією, то ЄС — економічна організація з акцентом на сталий розвиток та досвід у державному будівництві, доповнений деякими військовим  потенціалом для операцій з врегулювання криз. ЄС повинен залишатися ідеальним партнером для НАТО. І коли необхідно, вони обоє мають тісно співпрацювати, надаючи різні ресурси для врегулювання і розв’язання криз.

«МІЖНАРОДНИЙ КИЇВСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ — ДЕМОНСТРАЦІЯ ВАЖЛИВОСТІ ТІСНОГО ПАРТНЕРСТВА»

— Ви вже читали лекції перед слухачами Національної академії оборони України, що ви намагались їм донести, які месиджі?

— Основна мета Міжнародного київського тижня — підвищення знань і розуміння НАТО, вирішення ключових поточних питань і викликів міжнародної безпеки, і, перш за все, демонстрація важливості тісного партнерства між НАТО й Україною. Ми будемо обговорювати багато актуальних питань, таких, як політика партнерства НАТО, уроки в Афганістані та місії «Рішуча підтримка» після 2014 року, кібербезпека, тероризм, кризовий менеджмент і процеси оперативного планування НАТО, і, звичайно, відносини НАТО — Україна.

— Що ви скажете про українську військову доктрину, наміри та оперативні цілі?

— НАТО підтримує Україну в процесі оборонних реформ. Оборонна політика України опублікована, як і військова доктрина. І дуже важливо постійно адаптуватися до мінливих умов безпеки. НАТО готове підтримати ці зусилля через освіту, професійну підготовку і навчання.

— Які загалом у вас враження від України?

— Індивіди створюють націю, і я зустріла тут багато видатних індивідів. Ще мені дуже подобається ваша національна кухня. Перш за все, я насолоджуюся гостинністю, чесними обмінами: відкрита, щира розмова — це важливо. Коли держава має потрібних людей у потрібних місцях, які працюють на благо свого народу, завжди існує хороша основа для оптимізму. В цьому відношенні важливе значення матимуть майбутні вибори.