Проблеми та інтереси Афганістану

Днями в Україні вперше з офіційним візитом перебував міністр закордонних справ Афганістану Рангін Додфар СПАНТА. Він привіз Києву добру звістку — цього року відбудеться візит афганського президента в Україну. Які сподівання покладає афганська сторона на зустріч глав держав обох країн? Якої допомоги з боку України чи участі в яких проектах з відбудови Афганістану очікує Кабул? Які плоди принесла афганцям допомога міжнародної спільноти і зусилля НАТО по стабілізації ситуації в Афганістані? Чи контролює ситуацію в країні уряд і як можна вирішити проблему тероризму? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю розповідає міністр закордонних справ Афганістану Рангін Додфар СПАНТА.

«ПОПРИ ВЕЛИЧЕЗНІ ДОСЯГНЕННЯ, У НАС Є ПРОБЛЕМИ...»

— Пане міністре, свого часу світова спільнота пообіцяла допомогти Афганістану відбудуватися. Чи насправді ці обіцянки виконуються і як це впливає на ситуацію у вашій країні?

— Ми досягли величезних успіхів. Це стосується освіти, свободи преси, демократизації. Ми маємо президента, якого було обрано на загальних виборах, парламент. Понад шість мільйонів дітей навчаються в школах. Це найбільша кількість за всю історію Афганістану. 38 відсотків студентів — жінки. Хотів би при цьому відзначити такий факт. Наприклад, ще шість років тому не було можливим, щоб молода леді (Показує на свого прес-секретаря. — Ред.), могла обіймати таку посаду. Тепер це можливо. Ми побудували понад 3800 км доріг. Зараз будуємо швидкісну залізничну гілку. У нас в Афганістані 40 телевізійних станцій, 48 радіостанцій, більшість з яких є приватними. Видається понад 300 газет і журналів. Базові послуги з охорони здоров’я доступні 85 відсоткам афганців. Для порівняння — в 2001 році цей показник становив дев’ять відсотків.

Попри такі величезні досягнення, у нас є проблеми й труднощі: тероризм, контрабанда, слабкість держави та інституцій. Я назвав наші виклики.

— А ці досягнення зумовлені більшою мірою економікою країни чи закордонною допомогою?

— В Афганістані працюють понад 40 країн. У розбудові країни нам допомагають США, Велика Британія, Німеччина та інші країни ЄС. Вони допомагають у будівництві доріг та стабільності.

«...НАТО — ГОЛОВНИЙ ГРАВЕЦЬ У НАШІЙ КРАЇНІ»

— А чи виконуються рішення Бухарестського саміту, на якому було ухвалено направити додаткову кількість військ НАТО в Афганістан? І загалом, як НАТО допомагає вашій країні?

— НАТО — головний гравець у нашій країні. Виконуючи свою місію, ця організація допомагає забезпечувати стабільність в Афганістані як військовими, так і цивільними діями. Ми вітаємо рішення Франції направити додатково декілька сотень солдатів, щоб боротися проти тероризму в Афганістані. Ми вдячні НАТО, яке докладає зусиль для забезпечення стабілізації та розбудови нашої країни.

— А як допомагає вашій країні мусульманський чи арабський світ?

— Ми маємо добрі відносини з Саудівською Аравією, Об’єднаними Арабськими Еміратами, Єгиптом, Йорданією. Ці країни є дуже активними в розбудові Афганістану. Вони беруть участь у цивільних проектах. Інша країна — Туреччина відправила в Афганістан понад тисячу солдатів для участі у військовій місії.

ВІДБУДОВА. РОЛЬ ІРАНУ І РОСІЇ

— А чи допомагає Іран вашій країні? Як відомо, Тегеран досить активно допомагав на початку антитерористичної операції в Афганістані після терактів у США в 2001 році.

— Іран і досі нам допомагає. Ця країна будує для нас дороги, причому дуже високої якості. Тегеран бере участь у першому проекті з будівництва залізниці з Ірану до Герата. Іран також допомагає розбудовувати державні інституції. Але ви знаєте, що існують деякі труднощі між Іраном і Заходом. Ми дружимо з обома сторонами і намагаємося зняти напруження між західними країнами та Іраном.

— А як ваша країна ставиться до так званої іранської ядерної проблеми, іншими словами, намагання Ірану опанувати виробництво ядерного палива?

— Свого часу, перебуваючи в Німеччині, я був членом Партії зелених. Я пацифіст і як член цієї партії не люблю ядерної енергії. Згідно з правилами Міжнародного агентства з атомної енергії і відповідно до міжнародного права, кожна країна може займатися цим. Я не можу обговорювати напруження між Заходом та Іраном.

—А що ви можете сказати про роль Росії в розбудові Афганістану, чи є вона конструктивною? Як відомо, свого часу вона надала вашій країні безкоштовно військову техніку для афганських збройних сил.

— Дійсно, на самому початку, в 2002 і 2003 році, Росія поставила афганській армії деякі озброєння та військове обладнання. Росія погодилася зменшити афганські борги, накопичені за радянські часи. Обсяг торгівлі між нашими країнами становить понад 380 млн. доларів. Ми проводимо багатосторонню зовнішню політику і віддаємо перевагу тому, щоб не дивитися в минуле. Звісно, ми маємо болісну історію минулих відносин з Росією. Але тепер, сподіваюсь, матимемо добрі контакти з Росією та добрі двосторонні відносини.

«...УКРАЇНА ПОЛІТИЧНО Є ДУЖЕ БЛИЗЬКОЮ ДЛЯ НАС»

— Давайте тепер торкнемося відносин Афганістану з Україною. Чи не вважаєте ви, що Україна надто пізно повертається до Афганістану, як про це зазначили деякі афганські дипломати під час минулорічного візиту тоді ще міністра закордонних справ України Арсенія Яценюка?

— Ні, це не так. Географічно Україна далеко від Афганістану, але політично вона є дуже близькою для нас. Ми поділяємо багато спільних цінностей. Ми матимемо дуже тісні двосторонні відносини з Україною. Це в наших інтересах.

Що стосується двосторонніх візитів, то я пам’ятаю дві зустрічі між президентами наших країн. Я також уже проводжу третю зустріч з зовнішньополітичним керівництвом України. Одну з них я провів з колишнім міністром закордонних справ і дві з нинішнім міністром Володимиром Огризком. Ми обговорювали питання торгівлі, інвестицій, співпраці в галузі освіти, культури. Президент Афганістану пан Карзай дуже скоро відвідає Україну. Ми повинні розглядати все більше сфер для співпраці між нашими країнами — конкретної співпраці у конкретних сферах.

— Якої допомоги чи участі в яких проектах ви очікуєте від України?

— Я хотів би, щоб участь України в проектах з відбудови нашої країни була більшою. Зараз троє лікарів працюють в Афганістані. Я знаю, що Україна відправить ще 13 експертів, завдання яких полягатиме в забезпеченні безпеки в Афганістані і співпраці з міжнародною спільнотою. Україна відкриває дипломатичну місію в Кабулі. Все це свідчить про збільшення співпраці між нашими країнами. Афганістан закуповуватиме зерно в Україні. В нашу країну прибувають експерти, щоб зміцнити двосторонню співпрацю.

Це торкатиметься і співпраці в галузі освіти. 83 студенти навчаються в Україні. Ми хочемо посилати більше афганських студентів до українських університетів. Я впевнений, що спільними зусиллями ця кількість буде збільшена. Крім цього, ми зацікавлені в співпраці наших країн у галузі охорони здоров’я, сільського господарства, енергетики. Ми розраховуємо, що в усіх цих галузях Україна може нас підтримати.

УГОДИ ТА ІНВЕСТИЦІЙНИЙ РЕЖИМ

— А як щодо розвитку військово-технічної співпраці між нашими країнами?

— Існує багато шляхів співпраці. Ми зацікавлені також у співпраці в оборонній галузі. З минулого досвіду ми знаємо, що у вашій країні добре розвинута оборонна промисловість. Ми знайомі з українською зброєю і оборонним обладнанням. Міністр оборони Афганістану приїде сюди і обговорить зі своїми українськими колегами в Києві конкретні проекти у цій галузі.

—А коли саме, до літніх відпусток чи після, відбудеться візит вашого президента в Україну? Яких результатів очікує від цієї зустрічі афганська сторона?

— Я сподіваюсь, що візит відбудеться до літніх канікул. Ми плануємо підписати угоду про економічну співпрацю та торгівлю, а також угоду про обмін секретною інформацією та військово-технічне співробітництво. Окрім цього, ми хочемо підписати угоду про обмін експертами, кооперацію у галузі освіти і відбудову історичної спадщини Афганістану. Існує багато можливостей для підписання цілої низки угод.

— Пане міністре, а чи не висловлювали ви побажання, щоб Україна відправила до Афганістану військовий персонал для участі в операції НАТО з забезпечення стабільності у вашій країні?

— Я не хочу коментувати цього питання, воно належить до суверенних повноважень українського уряду. Я можу лише сказати, що торкався питань економічної співпраці.

— Чи існують якісь перепони для приходу українських компаній на афганський ринок?

— Наша країна має один із найліберальніших законів про інвестиції у світі. Тому можна точно говорити, що умови для інвестицій в Афганістані є одними з найкращих. Звісно, ми хотіли б привабити українські фірми і компанії до Афганістану. На жаль, на афганському ринку діє одна—дві українські компанії, що є недостатнім.

«...МИ КОНТРОЛЮЄМО ВСЮ ТЕРИТОРІЮ КРАЇНИ»

— Можливо, це пояснюється тим, що уряд Афганістану не контролює всю територію країни? Про це часто пишуть світові агентства.

— (Сміється.) Ми контролюємо всю територію країни. У нас дійсно є деякі проблеми на півдні країни у трьох провінціях, що межують з Пакистаном. Але вони також перебувають під контролем афганського уряду. Правда, слід зазначити, що ці провінції є об’єктом терористичної діяльності. І це проблема.

— А якщо говорити про майбутнє Афганістану, чи не існує загрози повернення режиму Талібану?

— Ні. В Афганістані зовсім не існує майбутнього для Талібану. Я переконаний у цьому. Для Талібану немає місця в нашій країні. Це бажання афганського народу, який рішуче налаштований на це. Також існують довгострокові зобов’язання міжнародної спільноти боротися проти тероризму у цій частині світу. Тому що проблема не в Талібані, а в міжнародній терористичній мережі «Аль-Каїда». І це дуже серйозна загроза стабільності і миру не лише в Афганістані, але й за межами нашої країни, зокрема, для європейських країн.

— Часто повідомляється, що загроза вашій країні йде від племен пуштун, що в Пакистані...

— Ні, проблема не в пуштунах, а в тому, щоб приборкати тероризм. До терористичної мережі залучено багато людей з Узбекистану, Чечні, країн Близького Сходу, а також з Пакистану. Майже два тижні тому англійський генерал сказав, що 60 відсотків прибічників Талібану, які воюють проти британських солдат в афганській провінції, приходять з Пакистану. Але ці бойовики є вихідцями не лише з племен пуштунів, але з усього регіону.

— Пане міністре, відомо, що іслам — мирна релігія, тоді як пояснити такі дії мусульманських терористів?

— Екстремізм і фундаменталізм зловживають релігією. Вони використовують релігію як ідеологічний інструмент екстремістської політики, щоб створити диктаторські режими в цій частині світу. Помилка полягає в тому, що деякі держави і діячі за нашими кордонами використовують екстремізм як інструмент їхньої політики. Це головна причина проблеми. Поза межами нашої держави існують тренувальні центри, терористичні притулки. І це проблема.

РЕЦЕПТ ПОДОЛАННЯ ТЕРОРИЗМУ

— Як же, врешті-решт, можна вирішити проблему тероризму? Хто може вплинути на терористів, щоб вони припинили свою діяльність?

— По-перше, необхідно знищити притулки терористів, їхні тренувальні центри, фінансові канали, міжнародні зв’язки терористичних мереж. По-друге, для Афганістану потрібен всеохопний підхід з використанням військових і цивільних засобів — відбудова афганських державних інституцій, щоб вони могли надавати послуги народу Афганістану. Тільки таким чином, при використанні всіх цих заходів ми можемо досягти успіху.

— Я сподіваюсь, що афганський народ, чоловіки і жінки, поділяють таке переконання?

— Справді, абсолютна більшість афганців поділяє ці переконання. Але невелика частина терористів, які вражені і «полонені» терористичними мережами, не знають нічого іншого, крім ненависті і жорстокості. Вони мають свій власний порядок денний. Але вони не є громадянами Афганістану.

— Пане міністре, щоб ви, можливо, хотіли сказати читачам нашої газети?

— Я вже виклав основний месидж. Я хотів би скористатися цією можливістю і звернутись до народу України. Афганістан — це мирна країна. Ми маємо труднощі, які є тимчасовими. Нам потрібна співпраця з вами і ваша підтримка. Я запрошую українських експертів, інвесторів приїжджати до Афганістану. Ми готові підтримувати вас як друзів, як народ з дуже схожою долею і подібним минулим.