Прощавай, офшор?
Сьогодні на Кіпрі зареєстровані майже 50 тисяч офшорних компаній. Лише 22 тисячі з них є діючими. За даними газети «Файненшл Таймс», тільки 1100 офшорів мають на острові свої офіси. У 2000 році Республіка Кіпр отримала від офшорного сектора прибуток у 260 мільйонів кіпрських фунтів ($416 мільйонів). Примітно, що центральний банк Кіпру дедалі прискіпливіше ставиться до діяльності офшорів — 2000 року він скасував дозвіл на діяльність 2 тисяч компаній, порівняно з 900 — попереднього року. Під впливом міжнародного тиску на Кіпрі було створено спеціальний підрозділ з боротьби з відмиванням грошей, підпорядкований безпосередньо генеральному прокурору. Нещодавно 30 офшорних банківських підрозділів було піддано детальній перевірці, головним чином тому, що вони працювали з грошовими потоками з таких країн, як Україна, Росія, Румунія та Кайманові острови, зазначає «Файненшл Таймс».
Минулого року кількість бажаючих зареєструвати офшорну компанію на Кіпрі не зменшилась. Щомісяця центральний банк країни отримував близько 500 заявок. Одним з факторів такої привабливості Кіпру є напрочуд низький податок на прибуток, що становить для офшорних компаній 4,25%. Тепер же, згідно з проектом загальної реформи оподаткування, розробленої відповідно до вимог ЄС, ставка податку має піднятися до 10%. Водночас до цього ж рівня буде знижено податок для компаній-резидентів, який зараз становить 25 відсотків. Міністерство фінансів Кіпру внесло проект реформи податкового законодавства на розгляд парламенту країни. Головний посередник на переговорах Кіпру та ЄС Йоргос Васіліу висловив агентству Рейтер своє сподівання на те, що до липня цього року питання з реформою оподаткування буде остаточно вирішено.
Як вплине реформа оподаткування на українські компанії, зареєстровані на Кіпрі? Чи не вирішать вони переїхати, приміром, на Віргінські острови? Посадові особи в Нікосії переконані, що збільшення податку до 10% не таке значне і загальна сума виплат все одно буде меншою, ніж довелося б сплачувати десь іще. «Кіпр не буде офшорною зоною. Наша країна буде міжнародним діловим центром, де діятимуть однакові закони і для кіпріотів, і для некіпріотів, — заявив «Дню» Посол Кіпру в Україні Хараламбос ІОАННІДІС . — Ми запровадимо зміни в податкову систему, але збережемо привабливість Кіпру для інвесторів, для чого маємо ноу-хау, інфраструктуру, досвідчений персонал, експертів, зв’язок. Вірю, що українські бізнесмени залишаться на Кіпрі».
Уряд Греції вирішив дозволити представникам Міжнародного трибуналу з воєнних злочинів у колишній Югославії ознайомитися зі станом банківських рахунків, які, як вважають експерти, пов’язані з колишнім президентом Югославії Слободаном Мілошевичем, повідомляє Бі-Бі-Сі. Рішення ухвалено у відповідності з численними проханнями головного прокурора Гаазького трибуналу Карли дель Понте, яка неодноразово заявляла, що Мілошевич «вкрав у югославського народу колосальні суми грошей». За деякими даними, йдеться про $4 мільярди. Як пише грецька газета «То Віма», влада Греції прийняла рішення надати Гаазі інформацію про рахунки понад 10 фізичних та юридичних осіб ще в листопаді минулого року. Експерти вважають, що слід пов’язаних з Мілошевичем грошей варто шукати саме в середземноморських країнах, зокрема в Греції та на Кіпрі. Прискіплива увага міжнародних організацій, і зокрема Європейського Союзу, до проблеми відмивання грошей та офшорних зон пояснюється принаймні двома чинниками: розслідуванням гучних справ, подібних до справи Слободана Мілошевича, та процесом розширення ЄС. 2004 року серед інших 10 країн до Європейського Союзу вступить і Республіка Кіпр. Готуючись до цього й виконуючи вимоги Брюсселя, в Нікосії вже приблизно два роки не називають свою країну офшорною зоною. Натомість застосовується термін «міжнародний діловий центр».
КОМЕНТАР
Ігор БУРАКОВСЬКИЙ, старший економіст Київського Центру Інституту Схід — Захід, професор Національного університету Києво-Могилянська Академія, доктор економічних наук:
— Cьогодні значна частина офшорного сектора Кіпру представлена російським та югославським капіталом. Кіпр також активно використовується у різноманітних фінансових схемах українськими підприємцями та бізнесовими структурами інших країн. Реформа податково-фінансового законодавства Кіпру зумовлена двома чинниками. По-перше, країна є претендентом на вступ до Євросоюзу, що вимагає від неї приведення національного законодавства у відповідність зі стандартами ЄС. По-друге, Кіпр був одним з небагатьох офшорів, який пообіцяв Організації Економічного Співробітництва та Розвитку привести національну податково-фінансову систему у відповідність з міжнародно визнаними нормами прозорості фінансових операцій та реформувати систему нагляду за діяльністю численних компаній. Очевидно, що в другому випадку Кіпр просто намагається за будь-яку ціну уникнути внесення у список ФАТФ (Спеціальна комісія з боротьби з відмиванням грошей ОЕСР), в якому вказуються території та країни, де відмиваються брудні гроші. На мою думку, заплановані зміни необхідно розглядати в двох площинах. По-перше, зрозуміло, що в ході названої реформи Кіпр намагатиметься зберегти статус міжнародного ділового центру (а саме так називає країну уряд). Для Кіпру надходження від реєстрації компаній і пов’язаних з нею операцій становить вельми суттєву частину бюджету. Тому головною метою Кіпру буде збереження угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами. Слід також зазначити, що офшорні можливості досить широко використовуються також американськими та європейськими компаніями. Тому Кіпр має всі шанси зберегти свою інвестиційну привабливість і надалі. По- друге, коли йдеться про наслідки реформи оподаткування для українських бізнесменів, то, на мій погляд, все залежатиме від того, які саме схеми реалізуються через кіпрські компанії. Я вважаю, що зростання податку до 10% суттєво не вплине на бізнес, оскільки в даному випадку це оподаткування порівнюватиметься з відповідними податковими ставками, ризиками, регулятивним середовищем бізнесу в Україні, Росії та інших країнах. Разом з тим, частина російських та українських компаній (та компаній з інших країн) залишить острів й обере інші офшорні юрисдикції. Що стосується статусу відносин з Кіпром, то він сьогодні визначається двома угодами, які Україна успадкувала від СРСР: Угодою про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та Договором про правову допомогу в цивільних та кримінальних справах. Таким чином, зміна ставок оподаткування на Кіпрі фактично не вплине на правовий стан кіпрських інвестицій на території України. Слід окремо відзначити, що за інших рівних умов, після вступу Кіпру до ЄС зареєстровані там українцями інвестиції набудуть, так би мовити, «європейського» статусу, але це питання потребує окремого аналізу. Таким чином, з моєї точки зору, наявна на сьогоднішній день договірно-правова база співробітництва між Кіпром та Україною навіть при зміні системи оподаткування на Кіпрі збереже привабливість Кіпру для українських бізнесменів.
