Пустовойтенко знайомиться з Путіним
Попередник Путіна, Сергій Степашин, будучи в Києві, тис на Україну: «Платіть за газ». Немає підстав сподіватися, що Путін йому не наслідуватиме — а керівник він жорсткий. І невідомо, як себе поведе в цьому питанні близькі друзі Кучми Черномирдін та Вяхірєв, керівники РАТ «Газпром».
Зате відомо, що Україна погоджується на надзвичайно вигідний для себе продаж своїх товарів у Росії на $1млрд в рахунок газового боргу — але за внутрішньоросійськими цінами, нижчими за внутрішньоукраїнські після минулорічної кризи. «Добре, що хоч так вдалося про щось домовитися», —коментували потім дипломати та урядовці. Втім, ще невідомо, що буде далі, якщо в Росії, як передбачається, дійсно буде критична ситуація з зерном та іншим продовольством.
Відомо також, що Україна пропонує Росії «цікаві пропозиції» щодо, зокрема, українсько- російсько-казахстанського СП на базі Лисичанського нафтопереробного заводу, а також прискорити роботу над проектами АН-70, космічного співробітництва.
Це все було б насправді непогано. Якби бодай щось виконувалося, якби Україна дійсно платила чи Росії, чи кому завгодно за нафту та газ (тоді б і багатьох проблем не було). Роками не вирішуються питання з наданням Росією Україні приміщень для диппредставництв в 36 країнах — про що домовлено ще чотири роки тому. Перед зустріччю з попереднім російським прем'єром Пустовойтенко заявляв, що це питання — не першочергове.
Першочерговим для Пустовойтенка є, вочевидь, продовження мандату його патрона — Кучми — на другий термін. Серед лозунгів Кучми, які допомогли йому прийти до влади, були й обіцянки справжньої широкої співпраці з Росією. Але кожного року лише збільшувалося число проблем між двома країнами, починаючи від банального накопичення газових боргів (зроблених від прем'єр-міністра Кучми до президента Кучми). Підтримка ж Кучми всіма некомуністичними силами в Москві виглядає далеко не так очевидно, як це було п'ять років тому.
