Путiн є послiдовником Кучми

Як відомо, під час візиту до Варшави президент Росії Путін, виявляючи особливу люб’язність до поляків, висловив через польську «Газету виборчу» гордість із того приводу, що «слов’янин, поляк став папою. Це для нас дуже приємно». Він заявив також, що на державному рівні не існує заперечень щодо візиту Римського папи Івана Павла II до Росії, і що він готовий запросити високого гостя «у будь-який момент». Путін згадав і про католицько-православні протиріччя, але розповів, що він працює над тим, аби переконати священоначаліє РПЦ прийняти 81-річного понтифіка у Москві (чи це не є натяком на те, що вiзит вiдбудеться в 2002 роцi?). Тут, однак, за словами Путіна, «треба мати дискрецію і терпіння».

Заяву Путіна широко коментують ЗМІ Росії, зокрема, православні мас-медіа. Більшість iз них улесливо тлумачать цю заяву президента у сприятливому для себе сенсі — як фактичну відмову запросити Івана Павлі II до Москви. Це однак, не зовсім так. За великим рахунком, у російському тандемі Церква-Держава останнє слово традиційно залишається за Кремлем, за світською владою. Якщо Путін дійсно визнає візит необхідним і важливим, то у церкви буде мало шансів. Не дарма президент ствердив, що формальні запрошення Івана Павла II, зроблені президентами Горбачовим та Ельциним, залишаються в силі.

Свою точку зору мають щодо візиту також російські римо-католики. Архієпископ Taдеуш Кондрушевич сказав: «Нас тут небагато, але ми ще існуємо. І тому, що ми хочемо зустрітися з главою нашої церкви, ми маємо право запросити його. Що ми й робили кілька разів. Іван Павло, звичайно, бажає відвідати Росію, але йому, так само, як російським католикам, очевидно, що просто приїхати — неможливо.» Якщо візит відбудеться проти волі РПЦ, він тільки ускладнить і без того важку міжцерковну ситуацію.

Неочікуваний розвиток отримала проблема візиту папи до Росії у Татарстані. Виявилося, що там усі: регіональний президент, уряд, громадськість та муфтій мусульман республіки — готові прийняти Римського понтифіка хоч сьогодні. Але краще всього — у 2005 році, коли Татарстан святкуватиме 1000-ліття заснування Казані.

Патріарх Алексій II висловився, як завжди, непримиримо, нагадавши (вкотре!) ті претензії, які Москва має до Ватикану. Це, як відомо, релігійна ситуація в Західній Україні, несприятлива для російського православ’я, та активна місіонерська діяльність Католицької церкви на «канонічній території» РПЦ, де російське православ’я має «тисячолітнє коріння» — у Росії, в Україні й Білорусії. Патріарх Алексій II ще зазначив, мабуть, враховуючи досвіт України, що коли, на запрошення уряду Росії, візит Папи таки відбудеться, Московський патріарх не буде з гостем зустрічатися. Що трохи нагадує дитячий каприз — де ж і обговорювати складні проблеми, як не на найвищому рівні? Путін не може не розуміти, що візит може бути вдалим і корисним тільки у тому випадку, коли будуть досягнуті певні домовленості між двома церквами, а також... між урядом Росії і Московською патріархією.Але Путін також знає, як у відповідь отримати :«так».