Реальна загроза для Польщі

Днями виповнилося півроку з моменту авіакатастрофи під Смоленськом, у якій загинув президент Польщі Лех Качиньський і багато лідерів держави. Досі так і не зрозуміло, з якої причини сталася ця катастрофа. Багато хто в Польщі вважає, що російська сторона затягує розслідування і не надає повних даних, зокрема, не дає розшифровок розмов диспетчерів, які, як стало відомо з російських ЗМІ, дали польському екіпажу неточні дані про висоту літака. Брат загиблого президента лідер опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качиньський вважає, що Росія намагається затягнути розслідування причин катастрофи літака. Польський політик також звинуватив польський уряд у тому, що він «продовжує війну з президентом Лехом Качиньським навіть зараз, коли його вже немає з нами». За його словами, з боку уряду Дональда Туска «настала повна відмова від проведення розслідування» обставин авіакатастрофи під Смоленськом.

Багато хто в Польщі, яка пережила три розподіли Речі Посполитої, з побоюванням дивляться на дії нинішнього польського уряду, який намагається «перезавантажити» відносини з Росією. Своїми побоюваннями відносно негативних для Польщі наслідків «перезавантаження» ділитися в інтерв’ю газеті Polska колишній міністр закордонних справ Польщі Ганна Фотига.

Пропонуємо читачам фрагменти опублікованого на http://maidan.org.ua інтерв’ю.

— Ви вважаєте, що ми опинилися в такій самій ситуації, як у XVIII столітті, перед розподілами Польщі?

— Якщо ми шукаємо аналогії, то я вважаю за краще порівнювати це з Першою світовою війною, її завершальною фазою. Я бачу шляхи виходу, можливості, але для цього потрібно «свистати всіх нагору». А найбільше занепокоєння у мене викликає стан польського суспільства.

— А якщо не вийде?

— Тоді буде як у XVIII столітті, як перед розподілами.

— Хтось веде з Польщею свої ігри?

— Адже це видно неозброєним оком. Ми як м’яч, який всі перекидають між собою, а ми робимо хаотичні рухи.

— Польський уряд — це корисні ідіоти?

— Не всі, але такі є. Прийшовши до влади, партія «Громадянська платформа» почала із зміни ухвалених нами рішень. Просто так, без глибокого аналізу. Зараз я стежу за присутністю Польщі в різних міжнародних структурах і бачу, що наші лідери стали уникати цих зустрічей. Їх просто не сприймають серйозно. Вони вже не потрібні, вони своє зробили.

— У Польщі діє російська п’ята колона?

— Не лише російська.

— Ще й німецька?

— І багато інших. У кожній державі діють розвідки, але не в кожному вони настільки сильні. Росія, безперечно, підсилює свою позицію та вплив.

— Нинішній уряд підпадає під цей вплив?

— Так.

— Чому?

— Тому що це гарантія хорошого іміджу. Це робиться для оплесків, для PR, для утримання влади. Влада — це наркотик. Вони зроблять все, аби сподобатися.

— Це Путін вів з Туском гру, метою якої було прибрати Леха Качиньського з політики, чи Туск з Путіним?

— Вони обоє вели гру. Але, думаю, головним у цьому дуеті був Путін.

— Слово «гра» передбачає цілеспрямовані дії.

— Так.

— Якщо ви вважаєте, що Туск вів гру проти президента Польщі, чи можна говорити про зраду?

— Це ситуація близька до зради. Поза сумнівом, дії суперечили конституції. У ній записано, що в питаннях зовнішньої політики польські органи влади — президент, прем’єр, міністр закордонних справ — повинні діяти всередині країни, погоджувати загальні позиції і лише потім вести ігри за її межами. Дональд Туск це порушив.

— Тобто, Дональд Туск зрадив польським інтересам?

— Я так вважаю.

— Лех Качиньський був більш незручним політиком для Путіна чи для Туска?

— (довге мовчання) Більш незручним для Путіна.

— На вашу думку, польський прем’єр був готовий на все, аби прибрати з політики Леха Качиньського?

— Це був дуже складний процес. Туск і його оточення створили таку атмосферу ненависті, що з часом кожне чергове рішення ухвалювати було все легше. Вже не знаєш, коли ступаєш на хисткий грунт, коли втрачаєш людяність.

— Що ви маєте на увазі?

— Хоч би розділення поїздки до Катині на дві делегації. Я завжди була спокійна, коли президент летів з Туском. А того разу я хвилювалася. Я навіть намагалася кілька разів втрутитися: я телефонувала главі президентського кабінету Лопиньському. В мене було враження, що йде гра в якийсь огидний пінг-понг.

— Коли б не ці дії, трагедії б не сталося?

— Можливо. Як говорив глава партії «Права і Справедливість» (Ярослав Качиньський), такі дії всередині країни додавали сміливості противникам за її межами.

— Які дії?

— Демонстративна, прилюдна дискредитація президента. Якщо зменшується престиж, то зменшується і охорона. Я неодноразово бачила, як поводиться охорона президента США або Німеччини. Якщо якогось політика у себе в країні сприймають як «другий сорт», то потім так і виглядає безпека. Начебто президент є, але ж це не такий же президент, як Квасьневський.

— Смоленська катастрофа могла бути замахом?

— Так, це могло бути замахом. Цього не можна виключити. У будь-якій іншій країні — це була б перша версія, яка б розглядалася і яку б не відсунули на другий план до її виключення.

— Польський уряд продав смоленське слідство?

— Так.

— Чи увійшли ми вже в російську сферу впливу?

— Так. Смерть президента це, поза сумнівом, прискорила.

— Ми бачили, що обійми Туска і Путіна — це був людяний жест. Ви бачили щось більше?

— Людяні жести — це була реакція російського суспільства, справжня і дуже жива. Складно відмовити в наявності людських реакцій колишньому високопоставленому співробітникові КДБ, але потрібно усвідомлювати, що він здатний відмінно керувати своїми емоціями і мовою тіла.

— Путін розіграв Туска, як дитину?

— Так.

— І прем’єр Туск все ще залишається в обіймах Путіна?

— Туск залишається в цих обіймах, і я не знаю, чи вибереться він з них. Це за ним тягнутиметься. Як прем’єр, він себе не виправдав. Він надміру повірив у себе, вирішив, що сам створює власні норми.

— Ми втрачаємо суверенітет?

— Так, безумовно.

— Ми стали російсько-німецьким кондомініумом?

— Кондомініум — це дуже вірне слово. Це було таке жорстке формулювання, яке мало показати, які погрози, впливи починають зараз отримувати в Польщі силу. Це реальна загроза.

— Ви помічаєте в Польщі більше німецький чи російський вплив?

— Російське.

— Чи зв’язаний цей вплив з діяльністю російських спецслужб?

— Зрозуміло. Я недавно читала аналітичний матеріал одиного з глав литовської розвідки про міру інфільтрації російських спецслужб в Литві. У нас ця тема — табу. Такі питання не піднімаються, не аналізуються. Говориться, що це казки для ненормальних.

— А як насправді?

— Це реальний світ. Так відбувається у всьому світі, отже, і у нас теж. Не потрібно мати особливу фантазію, аби уявити, що велика сусідня країна, Росія, яка відроджує свою неоімперську політику, просто використовує свій величезний апарат спецслужб для операцій на території Польщі. Росія планує економічну експансію в ключових секторах, так вже в наші часи бувало, потрібно це усвідомлювати і цьому протидіяти. В історії Польщі, мабуть, не було такого періоду, щоб ми до такої ж міри були позбавлені інстинкту самозбереження. Ця влада — найгірша.