Реальність від Iвашова:

Нещодавно в Москві відбулася конференція «НАТО біля кордонів Росії», в якій взяли участь провідні російські політологи та політики. Якими вбачає Росія небезпеки, що йдуть від НАТО? Чим загрожує Україні та Грузії вступ у Північноатлантичний альянс? Про це — «Дню» в бліц-інтерв’ю з віце-президентом Академії геополітичних проблем Росії генерал-полковником Леонідом Івашовим.

— Леоніде Григоровичу, яка мета конференції, що пройшла?

— НАТО стрімко збільшує вплив у всьому світі, й головне — в безпосередній близькості від кордонів Росії. Експансія, яку проводить Північноатлантичний блок, не може залишатися без нашої уваги. Росія повинна протистояти небезпечним процесам. Це складне питання, яке вимагає копіткої та довгої праці. Конференція, що пройшла, — одна зі складових ланок такої роботи. Зрозуміло, на конференції не можуть прийматися владні рішення. Але стосовно попередження і прогнозування подій вони мають велике значення.

— Зараз у Росії багато говорять про небезпеку, що йде від НАТО. Водночас деякі члени блоку є близькими партнерами Росії. Наприклад, Німеччина або Франція. Хіба це не виглядає дивно?

— Небезпеку становить альянс узагалі. Його було створено з метою протистояння Радянському Союзу. СРСР уже немає, але НАТО ніхто не став розпускати. Чому? Тому що місце Союзу зайняла Росія, і тепер НАТО протистоїть Росії.

— У Росії часто ототожнюють НАТО й США.

— Частина правди в цьому є. Адже Америка в альянсі займає домінуючу позицiю.

— У НАТО активно прагнуть деякі колишні республіки СРСР. Яким має бути ставлення Росії до цих процесів?

— Вона має відповідати об’єктивній реальності. Завдяки бажанню вступити в НАТО ці колись братські республіки хочеш не хочеш потрапляють до списків країн, недружньо налаштованих стосовно Росії. Тому Україна, Грузія та й решта повинні розуміти, що стоячи на шляху в НАТО, вони не зможуть досягти дружніх відносин із Росією. І будь-яка спроба налагодити відносини — самообман. Про яку дружбу може йтися, коли від цих країн іде пряма загроза РФ?

— Яким чином?

— НАТО активно нарощує військову присутність біля наших кордонів. Якщо Україна та Грузія вступлять в альянс, їхні військові інфраструктури буде модернізовано в російському напрямі. Додайте до цього американські бази, які можуть розміститися на території цих держав.

— Деякі експерти вважають, що Грузія НАТО не цікава, на відміну від України.

— Помилкова точка зору, хоч у НАТО до України більше зацікавлення, ніж до Грузії. По-перше, Україна може постачати живу силу для здійснення американських проектів у Іраку, Афганістані, можливо в Ірані та в інших точках світу. По-друге, в України дуже важливе геополітичне положення. Ще Бзежінський казав, що якщо Україна залишиться в орбіті Росії, то остання буде могутньою євразійською державою.

Грузія має менш важливий, але також великий потенціал. Вона дозволяє американцям претендувати на каспійську нафту. До того ж, сам по собі регіон Чорного й Каспійського морів є ключовим у світі, й контроль над ним дає сильні козирі.

— Що лишається робити Росії, якщо ці країни рішуче настроєні на вступ до Альянсу? Не бомбити ж їх, як свого часу пропонував Жириновський?

— Якщо на чолі України та Грузії стануть тверезомислячі політики, вони швидко зрозуміють безперспективність цієї ідеї. Україна, Грузія та країни Балтії завжди будуть периферією для Америки та Євросоюзу. Їх використовують у своїх цілях, але реальної користі від інтеграції в НАТО і Європейські структури ці країни не отримають.