Реанімація Балто-Чорноморської ідеї
Навіщо приїздив до Києва та Львова президент Литви Валдас Адамкус — адже, напевне, не лише для того, щоб підписати спільне комюніке з Леонідом Кучмою або провідати земляків в Україні?
Розгадка, очевидно, криється в одному з пунктів комюніке — «сторони відзначили важливість проведення міжнародної конференції «Балто-Чорноморське співробітництво». До конференції — ще майже рік. До наступної зустрічі ініціаторів — президентів України, Польщі та Литви — кілька днів.
Вперше про Балто-Чорноморський союз заговорили ще за останніх днів існування Радянського Союзу. Потім поховану ідею реанімували як відновлення давнього шляху «з варягів у греки» президенти Кучма, Квасьнєвський та Бразаускас, й існує вона нині у вигляді «трикутника» Варшава — Київ — Вільнюс. Адамкус, таким чином, став продовжувачем ідеї.
Одним із поштовхів стала поведінка білоруського президента Олександра Лукашенка — реально все почалося з того, що восени 1996 р. три президенти ухвалили спільну заяву з приводу подій у Білорусі. З тієї пори всі вони на зустрічах між собою заявляють, що Білорусь ні в якому разі ізолювати не можна, треба шукати спільні точки, але Лукашенка до своєї компанії чомусь не запрошують.
Цього разу до теорії вже додалося трохи практики — Вільнюс пропонує Києву активніше використовувати литовські порти та нафтотермінали, Україну запрошують до спорудження автошляхів на Балтиці. І обидві сторони сподіваються на підтримку Польщею їхніх зусиль увійти до Європи. Очевидно, з початком реалізації проектів транспортних коридорів із Скандинавії та Балтики до Чорного моря та з Центральної Азії до Західної Європи розмови будуть дедалі конкретнішими.
«Литовці, напевне, розумніші за нас», — заявив Кучма Адамкусу на прощання, говорячи й про шлях Литви до Європи, й про те, що російська криза зачепила її мало. І всіляко давав зрозуміти, що єдиний союз, до якого може вступити Україна, — це Європейський. Якби ж тільки наш президент ще сказав, хто ж винний у тому, що, «поки обухом по голові не вдариш, ніхто не перехреститься».
№214 07.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету
обов'язкове. © «День»